«Це не війна, а знищення російського народу власним командуванням»: NYT – про причини провалу російського наступу

«У них не було жодних шансів. Наосліп шарячи по фермах, вкритих воронками, у військовослужбовців 155-ї бригади морської піхоти росії не було карт, аптечок чи робочих рацій.

Усього за кілька тижнів до цього вони були заводськими робітниками та водіями вантажівок, дивлячись вдома по телевізору нескінченну демонстрацію російських військових перемог, перш ніж у вересні їх призвали до армії. Один медик був колишнім баристою без будь-якої медичної освіти.

За їхніми словами, тепер вони були навалені на дахи переповнених бронетранспортерів, шкутильгали по осінніх полях з автоматами Калашнікова півстолітньої давності і практично нічого не їли. Росія вела війну вже 8 місяців, але її армія здавалася менш підготовленою, ніж будь-коли. В інтерв'ю члени бригади сказали, що деякі з них майже не стріляли зі зброї і навіть не мали патронів, не кажучи вже про прикриття з повітря чи артилерію. Але, за їхніми словами, це їх не надто налякало, бо їхні командири обіцяли, що вони не братимуть участь у боях.

Тільки коли навколо них почали гуркотіти снаряди, розриваючи їх товаришів на шматки, вони зрозуміли, як сильно їх обдурили.

Повалений на землю, нещодавно мобілізований російський солдат на ім'я Міхаїл згадував, як розплющив очі від шоку: на полі валялися розірвані тіла його товаришів. Уламки також поранили йому живіт. За його словами, без надії на порятунок, він підповз до групи дерев і спробував руками вирити канаву.

З 60 бійців його взводу біля східноукраїнського міста Павлівка того дня наприкінці жовтня близько 40 було вбито, повідомив Міхаїл, даючи коментар телефоном із підмосковного військового шпиталю. Лише вісім людей, за його словами, уникли травм.

«Це не війна, – сказав Міхаїл, важко дихаючи. – Це знищення російського народу його власними командирами».

*** ***

Такою картиною починається великий матеріал The New York Times, у якому автори аналізують причини поразок російської армії від самого початку вторгнення в Україну. Коротко виокремимо зі статті головні тези.

Однією з причин рішення владіміра путіна розпочати вторгнення в Україну, на думку авторів статті, стала ізоляції російського президента під час пандемії коронавіру, пише NYT, посилаючись на свідчення тих, хто знав путіна.

Під час карантинних місяців президента стали долати думки про те, що він залишить після себе. Поговорити було особливо ні з ким, за винятком людей з найближчого оточення. Наприклад, друга олігарха Юрія Ковальчука. Ті лише підігрівали впевненість путіна в його геніальності. І хоча більшість експертів вважали війну чистим божевіллям, їхня думка главу Кремля не цікавила.

Розрахунок був на тріумфальне підкорення сотень кілометрів української території. Російські офіцери, які вторглися в Україну, одразу брали із собою парадну форму. А солдати – багато хто з них виявився призовником або погано організованим сепаратистом зі сходу України – «мав у розпорядженні екіпірування зразка 1940-х років та роздруківки з інтернету про те, як користуватися снайперською гвинтівкою», – зазначають співрозмовники видання.

Свою роль зіграла і незграбність архаїчної системи командування. Підтвердження наказу про удар по розвіданим цілям чекали іноді до трьох діб. Українські підрозділи встигали за цей час передислокуватися.

Мертвий російський солдат десь під Харковом

Tyler Hicks/The New York Times

Російське міністерство оборони рапортувало про повне знищення української ППО та авіації, хоча Київ встиг перебазувати майже всі свої ВПС. Навіть самі українські пілоти в інтерв'ю New York Times дивувалися – як противник дозволив їм у перші дні війни безперешкодно вийти з-під ударів? За даними джерел видання в американському командуванні, більше половини російських крилатих ракет не влучили в цілі.

Бойові дії поступово перетворилися на суперництво феодальних угруповань, – пише NYT, – міноборонівське, вагнеровсько-пригожинське, кадировське. Останні відзначилися тим, що викладали відео у «Тік-Ток», чим полегшували завдання ЗСУ, – заявив начальник Головного управління розвідки міністерства оборони України Кирило Буданов.

«Після того, як вони виклали відео, – каже Буданов, – нам знадобилося 40 хвилин, щоб вирахувати їхнє місце розташування в районі аеропорту Гостомель на північний захід від Києва. Після цього ЗСУ завдали удару трьома балістичними ракетами «Точка-У».

«Ми завжди знали, що Україна воює непогано й що росія не має сил, щоб одразу захопити Київ, – заявив Джон Хербст, колишній посол США в Україні. – Генерал Бен Ходжес ще у грудні 2021 пояснив мені, що навіть якби усі російські війська на кордоні з Україною намагалися взяти Київ, вони не змогли б зробити цього протягом кількох місяців. У російському командуванні просто зневажали українські військові сили і думали, що варто лише заглибитись у територію України, перемога буде забезпечена. Але вийшло, звісно, зовсім не так».

Стійкість українських військових виявилася несподіванкою і особисто для путіна, пише New York Times.

«Під час березневої зустрічі з прем'єр-міністром Ізраїлю Нафталі Беннеттом путін визнав, що українці виявилися стійкішими, ніж йому говорили», – зазначили в розмові з журналістами NYT два співрозмовники, знайомі з деталями діалогу.

За їхніми словами, путін сказав тоді: «Можливо це буде набагато складніше, ніж ми думали. Але війна йде на їхній території, не на нашій. Ми велика країна, і ми маємо терпіння».

New York Times також нагадує подробиці візиту директора ЦРУ Вільяма Бернса до москви у листопаді 2021 року – за три місяці до початку повномасштабної війни. Бернс тоді попередив про гранично жорстку відповідь США у разі початку вторгнення. Але секретар РБ росії Ніколай Патрушев, за даними NYT, заявив: «Ми можемо зробити це. Ми повернулися».

Через рік згаданий вище боєць 155 бригади морської піхоти ЗС рф Міхаїл в інтерв'ю New York Times згадує: їм обіцяли, що вступати в бій не доведеться. Але результат, за словами морпіха, був інший: «Наприкінці жовтня під Павлівкою на сході України з 60 бійців його взводу загинули близько 40. Тільки 8 людей уникли поранень».

Але навіть зараз путін не готовий визнати провал операції, а втрати, – зазначають джерела New York Times, – не збентежили російського президента.

Він, за словами співрозмовників видання, готовий і на великі жертви: «Представник однієї з країн НАТО попереджає союзників, що путін готовий втратити вбитими та пораненими до 300 000 російських військовослужбовців – приблизно втричі більше, ніж уже є на сьогодні”.

Бекграунд. Між тим в Офісі Президента попередили, що росія готує солдат для нових масових піхотних атак, подібно до тактики Радянського Союзу.

Раніше верховний головнокомандувач України генерал Валерій Залужний заявив в інтерв’ю The Economist, що Україна готує та комплектує резерви для захисту від нового російського наступу, який може відбутися в січні, лютому або березні.