Марсіанський пил знищив дослідницьку станцію InSight — вона перестала виходити на зв'язок

«Моя енергія закінчується, тож це може бути останнє зображення, яке я відправляю. Але не турбуйтеся про мене: час тут був продуктивним та безтурботним. Якщо я зможу продовжувати спілкуватися з моєю командою, я зроблю це і скоро відпишуся тут. Дякую, що залишаєтеся зі мною».

Це повідомлення було опубліковано 19 грудня у твіттері «від імені» апарату InSight, який зараз знаходиться на поверхні Марса. Цього ж дня NASA опублікувало повідомлення, що марсіанська станція перестала виходити на зв'язок.

Джерело. Про це пише Голос Америки.

Деталі. NASA вже давно попереджало, що апарат, запущений на Марс у 2018 році, скоро може припинити свою роботу. Причиною став марсіанський пил, товстий шар якого покривав сонячні панелі, через що апарат не міг нормально поповнити запас енергії.

У травні 2021 року проблему вдалося частково вирішити: механічна «рука» підкинула пісок поряд з апаратом, внаслідок чого частинки змели трохи пилу з панелей. Проте за рік він накопичиася знову, і в червні 2022 року NASA опублікувало прощальне «селфі» апарату InSight, на якому чітко видно шар пилу на сонячних панелях.

Через низький рівень заряду інженерам довелося відключити механічну «руку», що знімала прощальне «селфі», і перевести в режим спокою більшу частину приладів.

NASA прогнозувало, що апарат перестане виходити на зв'язок до кінця 2022 року (що, мабуть, і сталося). Єдиною надією залишалася можливість випадкового пориву вітру, який міг би очистити панелі, проте прогнози марсіанської погоди, що передбачали збільшення концентрації пилу в атмосфері, залишалися невтішними.

InSight, що опинився на марсіанській рівнині Елізій, мав наблизити вчених до розуміння процесів формування Червоної планети та її складу. Дані марсіанської станції в результаті могли б підказати вченим дані про особливості геологічної еволюції не лише самого Марса, а й його сусідів по Сонячній системі: Меркурія, Венери та Землі.

300-кілограмовий модуль був оснащений значним науковим арсеналом, що складається з шестиметрового бура, механічної «руки», камер, метеодатчиків і приладу RISE, що вимірює коливання осі обертання планети. Головним інструментом InSight став сейсмограф SEIS.

Саме завдяки SEIS апарат InSight можна назвати основним марсіанським сейсмографом. Хоча спроби зафіксувати «марсотрус» робилися й раніше, справжній прорив у розумінні марсіанської сейсмічної активності було зроблено саме за допомогою станції InSight.

У квітні 2019 року апарат зареєстрував перший «марсотрус», з нагоди чого в NASA заявили, що «ця подія запустила цілу нову галузь знань – марсіанську сейсмологію». Пізніше апарату вдалося зафіксувати понад 1300 марсотрусів.

Крім досліджень сейсмічної активності, InSight надав вченим широкий матеріал для досліджень і в інших галузях. Зокрема, вчені змогли краще зрозуміти й виміряти геологічну структуру Червоної планети, почути марсіанський вітер, отримати масу даних про місцеву погоду та поставити питання про марсіанські «привиди» – загадкові магнітні імпульси, які, за припущенням учених, є залишками зниклого магнітного поля планети.

Бекграунд. Як повідомлялося, Європейське космічне агентство більше не хоче досліджувати Марс разом із росією.