НБУ посилив вимоги до еквайрів при здійсненні ними платіжних операцій
Учасники платіжного ринку, що здійснюють емісію та еквайринг платіжних інструментів, мають місяць, аби привести свою діяльність у відповідність до норм постанови
Національний банк України посилив вимоги до еквайрів під час здійснення ними платіжних операцій. Про це йдеться у постанові Правління НБУ № 21, повідомляє пресслужба регулятора.
Нацбанк зобов’язав еквайрів та інших надавачів платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), що беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством.
«Деякі учасники платіжного ринку в момент ініціювання платіжної операції між рахунками фізичних та юридичних осіб не супроводжували такі платежі інформацією про отримувача коштів. Це, зокрема, призводило до неможливості визначення, на чию користь проводилися такі платежі», – пояснюють в НБУ.
Крім того, регулятор визначив, що еквайр чи інший постачальник послуг під час здійснення через них платіжної операції, ініційованої користувачем на користь одержувача, не є ані платником, ані одержувачем за ним. Зазначається, що підміна ролі учасника платіжного ринку створювала умови для приховування мети розрахунків. «Наприклад, поповнення ігрових рахунків у організаторів азартних ігор маскувалось під грошові перекази. Платіжний посередник зобов’язаний виконати доручення платника – переказати кошти зазначеному отримувачу, а не самостійно вирішувати згодом, на чию користь здійснити цей платіж» – йдеться у повідомленні.
Нацбанк також зобов'язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включно з операцією, здійсненою за участю іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та одержувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).
«Встановлена Національним банком вимога запобігатиме міскодингу, зокрема підвищить для банків прозорість роботи, а для користувачів платіжних карток – розуміння, на чию саме користь здійснено платіж», – йдеться у повідомленні.
Постанова набирає чинності 14 березня. Учасники платіжного ринку, що здійснюють емісію та еквайринг платіжних інструментів, мають місяць, аби привести свою діяльність у відповідність до норм цього документа.
Нагадаємо, народний депутат та заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк повідомляв, що через «тіньові» схеми грального бізнесу держбюджет недоотримав 24 млрд грн податків. За словами нардепа, виводити гроші гральному бізнесу допомагав один державний банк. А на початку березня регулятор оштрафував Укргазбанк на 65 млн грн за порушення правил фінмоніторингу.
У банку заявили, що «недосконалістю системи» у роботі з компаніями індустрії грального бізнесу, ймовірно, скористалася низка недобросовісних учасників цього ринку. Та додали, що заблокували термінали компаній-порушників щодо індустрії грального бізнесу, як тільки дізналися про «систематичний характер таких порушень».
Бекграунд. Як раніше повідомляв Mind, за оцінкою СБУ, щорічно держбюджет недоотримує близько 12 млрд грн податків від нелегального ринку азартних ігор.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
