Погода загрожує світовій продовольчій безпеці: що робити Україні?

Ситуація на глобальних продовольчих ринках, яка протягом року, якщо орієнтуватись на знижувальну динаміку індексу цін FAO, не викликала побоювань, може погіршитись. Одразу кілька країн-великих гравців світового сільськогосподарського ринку стикнулись із погодними факторами, що загрожують майбутньому урожаю.

Mind пояснює, яка ситуація склалась на світовому аграрному ринку і як нею може скористатись Україна.

Яку динаміку цін на продовольство зараз фіксує FAO? Протягом року – після шокового стрибку у травні 2022 року, що був викликаний тимчасовою відсутністю Україні у світовому експорті через блокаду росією чорноморських портів – ціни на основні аграрні категорії демонструють планомірне зниження. У травні 2023 року середнє значення Індексу продовольчих цін FAO склало 124,3 пункти, що на 3,4 пункти (2,6 відсотки) нижче за показник квітня та аж на 35,4 пункти (22,1 відсотки) нижче максимального рівня, що фіксувався у березні 2022 року.

Травневе зниження було обумовлене значним скороченням значень індексів цін на рослинні олії, зернові та молочну продукцію на тлі деякого зростання значень індексів цін на цукор та м’ясо.

Зазначимо, що травневі показники ще не включали дані про погіршення погодних умов у низці країн – і виробників, і імпортерів.

Де саме погода загрожує урожаям? Національний метрологічний центр Китаю попередив про наближення спекотної погоди у північних регіонах країни, що може зашкодити полям кукурудзи та пшениці. В південних регіонах, навпаки, очікуються зливи, що може завдати шкоди рисовим плантаціям.

Нагадаємо, що Китай – найбільший в світі імпортер пшениці, кукурудзи та сої.

У США фіксується наростання посухи, що загрожує аграрним штатам, в тому числі, «кукурудзяному поясу».

В Індії спека проявляється опосередковано – через танення льодовиків у Гімалаях водойми виходяться з берегів, затоплюючи поля.

А що в Європі? Європа минулого року пережила найспекотніше літо в історії і цього року рекорд може оновитись. Європейська обсерваторія EDO попередила про посуху на чверті територій 27 країн Євросоюзу.

У Західній Європі критично знизився рівень води – Рейн вже перебуває на грані зупинки судноплавства.

Україну посуха також торкнулась? Ні. Масштабних проблем, до яких би призвели високі температури, цього сезону зафіксовано не було. Проте українські аграрії стикнулись із такою кількістю негативних факторів, що цілком можуть позаздрити колегам, що «засихають».

Скорочення площ, мінне забруднення, дефіцит оборотних коштів – все це генерувало прогноз урожаю 2023 року на рівні усього 46 млн тон. Цифра відповідає показнику українського АПК двадцятирічної давнини.

Тобто, скористатись світовою аграрною напругою не вдасться? Перш за все, варто відзначити, що у сезоні 2022/23 МР (скінчиться 1 липня), попри неймовірні ускладнення із логістикою, об’єм експорту зернових та зернобобових культур з України станом на 26 червня сягнув 48,42 млн т, що перевищує показник попереднього сезону (48,36 млн т).

Зменшився експорт декількох культур. Зокрема, з початку сезону відправлено понад 16,6 млн т пшениці – на 11% менше за показник минулого сезону, та 2,7 млн т ячменю – на 53% менше. З іншого боку, експорт кукурудзи перевищив 28,8 млн т – на 23% більше за показник відвантаження роком раніше, а борошна – 151 000 т, що вдвічі перевищує показник минулого сезону (70 700 т).

У майбутньому сезоні на позитивну динаміку експорту навряд чи можна розраховувати – через суттєве зниження об’ємів урожаїв та, відповідно, скорочення ресурсу для експорту.Єдиний сценарій, за якого Україна може збільшити експорт у 2023/24 МР – продовження відтоку населення та подальше зниження обсягів переробки харчової та переробної промисловості.