Міжнародні санкції не настільки дієві, як багатьом хотілося б, проте росії все одно непереливки

Міжнародна робоча група Єрмака – Макфола при Офісі Президента, яка розробляє рекомендації щодо підвищення ефективності антиросійських санкцій, підготувала пропозиції для посилення тиску на енергетику країни-агресора. «Треба бути реалістами: агресор активно працює задля обходу санкцій навіть за допомогою прямого шахрайства, тож не можна дати кремлю повернути частину втрачених доходів», – сказав керівник ОП Андрій Єрмак. Нині, за підрахунками робочої групи, санкції, запроваджені західними союзниками України, зменшують доходи рф приблизно на $5-7 млрд кожного місяця. А вдосконалення механізмів їх реалізації може додатково обмежити надходження коштів від експорту нафти та газу вдвічі – ще на $2-4 млрд. Проте, результати міжнародних досліджень спонукають не надто покладатися на санкційний тиск як на безвідмовну зброю протистояння агресії. 

Як збираються тиснути на російську енергетику? Експерти, зокрема, пропонують посилити контроль за дотриманням обмеження цін на нафту; створити «білий список» трейдерів, які зможуть перевозити російські нафтові вантажі; обмежити використання рф тіньового флоту та вимагати від усіх танкерів, які проходять транзитом через екологічно чутливі європейські територіальні води, підтвердження, що вони мають належне страхування від розливу нафти.

Чи справді це приборкає агресора? Андрій Єрмак вважає, що посилення тиску на російський енергетичний сектор «може мати істотний вплив на агресора й наблизить завершення війни». Але достатніх підстав для впевненості, що цю мету бути досягнуто лише через подальше впровадження санкційних обмежень, немає.

Принаймні, такий висновок можна зробити з результатів дослідження американських політологів, яке було опубліковано в 2016 році в журналі  International Political Science Review.

Вони вирішили дізнатися, якою мірою економічні санкції здатні завдавати шкоди економікам інших країн і досягати цілей зовнішньої політики, що ставлять собі за мету країни-ініціатори санкційного тиску.

Про що кажуть дослідження «санкційної ефективності»? Дослідники проаналізували всі епізоди застосування санкцій протягом 1970-2005 років і з’ясували, що санкції не є ефективним інструментом зовнішньої політики. Зокрема, вони не найшли підтверджень, що санкції здатні значно скоротити обсяг інвестицій в економіку підсанкційних країн, змінити в них політичний режим, знизити рівень агресії та зробити більш миролюбним його керівників.

Чому санкції не діють? Дослідники навели деякі можливі пояснення, чому санкції є неефективним інструментом зовнішньої політики.

1. Лідери режимів, проти яких зазвичай запроваджуються санкції, мають великий вплив на макроекономічну політику держави. Це дає їм змогу ефективно реагувати на санкційний тиск. Автори наводять приклад військового диктатора Мануеля Нор'єгу, проти якого США запровадили санкції 1987 року, заморозивши активи Панами в американських банках. Нор'єга обрізав державні витрати на понад 50%, скоротив інвестиції в інфраструктуру країни. Але в підсумку це призвело до великих економічних витрат для американського бізнесу.
2. Держави, проти яких було запроваджено санкції, часто замість того, щоб прийняти вимоги, намагаються вибудовувати альтернативні відносини з дружніми країнами, аби уникнути впливу обмежень. У підсумку це допомагає пом'якшити вплив санкційного тиску.
3. Якщо країна більше не може імпортувати товари безпосередньо і змушена вдаватися до послуг країн-посередників, то ці посередники стають вкрай зацікавлені в дотичності до подібних економічних взаємин, що підриває ефективність санкцій.
4. Коли країна-ініціатор застосовує торгівельні обмеження, вона змушує свої компанії покинути або припинити економічні відносини з бізнесом «опальної» країни. Цим негайно користуються компанії інших держав, що завдає шкоди конкурентоспроможності бізнесу країни-ініціатора. Автори дослідження навели як приклад поведінку зернових трейдерів, які скористалися забороною США на експорт зернової продукції до СРСР у 1980 році, після введення радянських військ до Афганістану, і наростили торгівлю з Совєтами.

росія теж вийде сухою з води? У випадку з санкціями проти рф залишається привід для оптимістичних сподівань, що цей прецедент стане виключенням із загального тренду: жодна країна в світі ще не потрапляла під такий потужний міжнародний тиск.

Як зазначив Майкл Макфол, після запровадження санкцій, росія вже має менше технологій для виробництва зброї, а чимало заможних росіян почуваються некомфортно. «Але потрібно більше санкцій, кращих санкцій, потрібна також краща їх імплементація. Необхідно більше вторинних санкцій, і ми працюємо над цим», – наголосив американський дипломат.