Помер нардеп Андрій Іванчук

Уночі проти 25 вересня у віці 50 років у своєму будинку в селі Івановичі під Києвом помер народний депутат Андрій Іванчук. Попередня причина смерті – тромб, що відірвався.

Хоча в новинах робиться акцент на його депутатстві – Іванчук проходив до Верховної Ради трьох останніх скликань, його основним видом діяльності було підприємництво. Він був великим бізнесменом з активами в різних галузях. Mind згадує, як розвивалася кар'єра Андрія Іванчука та які активи опинилися в його руках.

Андрій Іванчук народився 16 червня 1973 року в Івано-Франківську.

Закінчив юридичний факультет Чернівецького університету за спеціальністю «Правознавство». Вибрати професію юриста Іванчука переконав його давній друг Арсеній Яценюк, екс-прем'єр України. Радником і близьким соратником Яценюка Іванчук залишався до самої смерті.

До формування власного бізнесу працював на комерційних підприємствах , а згодом і на державних – і дуже швидко їх очолював. Зокрема, з 2007 року був заступником голови державного оператора тепло- та гідроелектростанцій «Енергетична компанія України», а потім «Укрінтеренерго», що курирувала експорт електроенергії. Арсеній Яценюк на той час був спікером Верховної Ради.

Андрій Іванчук є архітектором створення партії «Народний фронт», посадою голови якої він поступився Арсенію Яценюку. Офіційна ж політична кар'єра Іванчука розпочалася 2012 року, коли він став нардепом від «Батьківщини». У наступному скликанні, на дострокових виборах 2014 року, Іванчук пройшов парламент від партії «Народний фронт», обіймав посаду голови Комітету з питань економічної політики.

2019 року, у розпал «зеленої революції», Іванчук зміг перебити загальний тренд на підтримку кандидатів від «Слуги народу» та виграв вибори по 88-му округу (Івано-Франківська область) як безпартійний самовисуванець. З 6 грудня 2019 року став членом депутатської групи «Довіра», а з 30 червня 2020 року був головою підкомітету з питань банківської діяльності, монетарної стабільності, взаємодії з Нацбанком України та захисту прав споживачів фінансових послуг Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Сам Іванчук неодноразово наголошував, що бізнес йому ближче, ніж політика.

Офіційно він володів десятками підприємств у різних галузях:

Юридичною «Юрек-Аудит», ТОВ «Еліт-центр», ТОВ «Торговий дім «Аргоцентр», а також Українською нафтогазовою компанією, яка постачала нафтопродукти в Івано-Франківську область, займалася цукровими заводами («Володимирцукор», Горохівським цукровим заводом).

За словами Ігоря Коломойського в інтерв'ю «Українській правді», він володіє спільно з Андрієм Іванчуком компанією «Техінсервіс» (Techinservice Limited). У 2017 році «Лукойл» продав цій компанії 50% підприємства «Карпатнафтохім» в Івано-Франківській області.

У ЗМІ фігурувала інформація, що Іванчук має інтереси в алкогольному бізнесі через контроль Концерну «Укрспирт». Сам Іванчук це категорично заперечував.

Ще один бізнес-напрям, який приписували Іванчуку, – магазини безмитної торгівлі в аеропорту «Бориспіль», власником яких є друг Іванчука, підприємець Артур Гранц.

Сам Гранц будь-які натяки на причетність Іванчука до просування його бізнесу заперечував. «З усією відповідальністю кажу, наголошую, що коли приписують пана Іванчука до моїх інтересів у «Борисполі», будь-хто з директорів скаже, що я сам безпосередньо веду переговори. Ніколи нікого не просив, нікого не залучав до цих переговорів. От і все. Усі ці люди не мають відношення принаймні до моєї діяльності», – говорив він в інтерв'ю виданню «Ліга».

Проте на відкритті одного з магазинів Heineman у «Борисполі» Іванчук перерізав стрічку – за офіційною версією, він був присутній як голова економічного комітету парламенту в рамках роботи із залучення інвестицій в Україну.

1 листопада 2018 року було запроваджено російські санкції проти 322 громадян України, зокрема Андрія Іванчука.

Бізнес-активи, становлення яких ґрунтується на політичному впливі та одноосібному управлінні особливо вразливі при втраті першого та неможливості другого. З цієї точки зору бізнес-імперію Андрія Іванчука важко назвати стійкою та самоорганізованою.

З іншого боку, поточна кон'юнктура ринків і військові реалії найкраще захищають від недружніх поглинань. Винятком можуть бути лише активи, які розташовані у відносно спокійних західних областях.