Ангола виганяє росію з одного з найбільших проєктів з видобутку алмазів через санкції
рф висловила готовність залишити проєкт, але лише за умови грошової компенсації, Ангола проти
Уряд Анголи вимагає від російської групи компанії (ГК) «Алроса» вийти з проєкту з видобутку алмазів на руднику Катока у зв'язку із санкціями Заходу.
Джерело. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на Expansao.
У Mind з'явився телеграм-канал Mind tweet, де ви першими отримуєте головні новини, що мають вплив на економіку та бізнес. Підпишіться, щоб зберегти ваш час та гроші.
Розробкою родовища займається підприємство Sociedade Mineira de Catoca, 41% якого належить ангольській національній компанії Endiama. «Алроса» володіє аналогічною часткою. Ще 18% акцій утримує міжнародний холдинг LL International Holding B.V.
За інформацією газети, влада Анголи вже кілька місяців намагається позбутися російської компанії в спільному капіталі підприємства, оскільки добуті ним алмази стали «токсичними» для продажу. Президент Endiama Ганга Джуніор заявив, що присутність «Алроси» підриває авторитет розробника родовища на міжнародному ринку, а багато банків відмовляються від роботи з ними через таку співпрацю.
Російська компанія висловила готовність залишити проєкт, але лише за умови грошової компенсації за вкладені інвестиції. Однак Луанда виключила можливість виплат, зазначивши, що копальня є «спадщиною Анголи» і тому країна нічого нікому не винна, а «Алроса» зобов'язана піти «негайно і без будь-яких вимог».
У середині січня Ангола відправила делегацію в Дубай для зустрічі з представниками російської влади в черговій спробі розблокувати угоду. Як один із варіантів розглядається відхід «Алроси» з країни з гарантією повернення після зняття санкцій у майбутньому. Однак москва ставиться до такої пропозиції з підозрою з огляду на зближення Анголи зі США.
Катока займає четверте у світі за обсягом покладів. У 2019 році запаси копальні оцінювалися в 120 млн карат. Щороку в Катоці видобувається близько 6,8 млн карат алмазів.
Євросоюз вніс «Алросу», а також її генерального директора Павла Мариничева до чорного списку 3 січня. Це сталося на тлі заборони на імпорт російських алмазів, яка була введена в рамках 12-го пакету санкцій і почала діяти з 1 січня. В Анголі «Алроса» працювала з 1992 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
