Більше половини українських школярів вірять у світле майбутнє України – дослідження
Проте чверть бачать себе за кордоном

10 лютого в Києві відбулася презентація дослідження «Війна та освіта. 2 роки повномасштабного вторгнення». Організаторами виступили Міжнародний благодійний фонд SavED і соціологічна агенція Vox Populi за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».
Повномасштабне вторгнення призвело до значного погіршення рівня доступу до освіти українських дітей – через бойові дії, знищення шкіл і переміщення. Наприкінці 2023 року статистика Міністерства освіти на науки України засвідчила, що від російських обстрілів постраждали 3798 закладів освіти по всій Україні, а 365 із них – знищені.
Онлайн-формат також не став рішенням – через брак обладнання, нестабільне інтернет-підключення й відсутність особистого контакту між вчителем та учнем. І це попри той факт, що у прифронтових і прикордонних регіонах України працює дистанційний формат навчання.
Така ситуація призводить до появи бар’єрів у навчанні, основним з яких у році, що минув, стали повітряні тривоги. Окрім них, у переліку – брак зосередженості, нестача часу, велика кількість предметів і відчуття тривоги.
Це відчуття, взагалі, супроводжує велику кількість дітей. І, що важливіше, батьки це не завжди помічають. Серед батьків, вчителів та адміністраторів шкіл лише 2–4% вважають, що діти мають тривожний або дуже тривожний стан, серед дітей цей відсоток становить 12%. Тобто втричі більше дітей мають тривожний стан, аніж вважають їхні батьки та освітяни.

Трохи менше розриви в питанні надання психологічної допомоги. 26% учнівства та 23% батьків заявили, що діти сильно або дуже сильно потребують психологічної допомоги. 36% дітей та 49% батьків не бачать потреби в психологічній допомозі, хоча погоджуються, що вона має певну користь.
Проте допомоги потребує і вчительство, свідчать результати дослідження. Так, 75% педагогів і педагогинь та 73% представників шкільних адміністрацій вважають, що найкращою допомогою стане підвищення зарплат. На технічну підтримку розраховують 42% вчителів і 65% шкільних адміністраторів, ще 30% вчителів та 49% освітніх менеджерів очікують на підтримку психологів.

«Війна ще триває, і вже час почати вносити зміни до освітнього процесу – особливо в регіонах ведення бойових дій. Потрібно застосувати цілісний підхід до створення нової української школи та нових освітніх просторів, щоб зробити надання освітніх послуг у майбутньому сталим і безперервним процесом», – прокоментував результати дослідження Бастіан Файгель, директор програми «U-LEAD з Європою».
Одним із важливих запитань, яке було поставлене українським учням та ученицям, стало запитання про те, «де хочуть жити діти після школи». 26% дітей і 23% батьків бачать своє майбутнє та майбутнє своїх дітей за межами України. Ситуація стає гіршою, якщо додати до цих цифр 20% тих, хто «не знає», проте, швидше за все, розглядає про себе цей варіант.
Гарна новина: 53% дітей пов’язують своє майбутнє з Україною: 29% планує лишитися в тому населеному пункті, у якому перебувають зараз, а 23% хочуть змінити місце проживання, але в межах України.
Методологія. У дослідженні взяли участь учні та учениці (вік – 14+), батьки, вчителі та вчительки, представники та представниці адміністрацій закладів освіти й органів місцевого самоврядування, які компетентні відповісти на запитання щодо стану освіти у громаді. Загалом було опитано 1397 учнів та учениць, 1288 батьків, 1141 педагог та педагогиня, 146 представників і представниць адміністрацій шкіл, 64 представники та представниці органів місцевого самоврядування в усіх областях України.
Дослідження проводилося за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].