Зміни на внутрішньому ринку засобів індивідуального захисту: відгуки та виклики для українських виробників
Початок широкомасштабного вторгнення спричинив зміни в ринковій динаміці та виробництві засобів захисту

Початок повномасштабного вторгнення російських військ на територію України порушив звичну динаміку ринку засобів індивідуального захисту, створивши серйозні виклики для місцевих виробників. Громадська організація «Стоп корупції» провела дослідження провідних підприємств цієї галузі, зокрема «Темп-3000», «Українська броня» та «Харківський завод засобів індивідуального захисту».
Протягом останніх двох років війни з росією, внутрішній ринок засобів індивідуального захисту в Україні пережив значні зміни, що вплинуло на попит та виробництво.
Одним із основних викликів для українських виробників стала потреба в збільшенні обсягів виробництва та забезпечення необхідною сировиною в умовах активних бойових дій. Крім того, конкуренція на ринку та нестабільна економічна ситуація в країні ставлять підприємства перед складними викликами.
Протягом тривалого періоду «Темп-3000» був та залишається основним постачальником засобів індивідуального захисту для урядових установ. Але військова агресія змусила їх змінити вектор свого руху. Власники компанії знайшли ресурси і за рік відкрили новий завод у безпечнішому регіоні. Засновник компанії, Юрій Євтушенко, зауважив, що 2022 рік став поворотним для них, оскільки їх стратегію було перенаправлено на задоволення потреб армії. Як зазначає далі, обсяги виробництва у 2014, 2022 та 2024 роках були однакові. Проте якщо раніше «Темп-3000» працював по всій країні, забезпечуючи й цивільний ринок, то зараз ситуація змінилась – спрямували зусилля лише на потреби держави.
Крім того, виробництво активно підтримує ініціативи з максимальної локалізації та індустріалізації виробництва. У минулому році був відкритий окремий цех для запікання керамічних плит, що є унікальним кейсом в Україні на сьогоднішній день.
Керівник компанії «Українська броня» Денис Міліневський розповів, що до початку повномасштабного вторгнення їхнє підприємтсво переважно працювало на американському приватному ринку. Там вони мали свій сектор роботи. Однак у березні 2022 року засновник фірми змінив стратегію, перейшовши на волонтерську діяльність. «Українська броня» залучала іноземних благодійників, щоб мати змогу постачання з-за кордону.
За словами Дениса, вони намагались поширювати інформацію про себе у соцмережах, де збирали кошти та залучали робочу силу. Сам же ж керівник компанії настановив постачати продукцію за собівартістю, і заборонив будь-які прибутки.
Співвласник «Харківського заводу засобів індивідуального захисту» Максим Плєхов зазначив, що на початку військових дій на території України (2014 рік) на ринку були всього лиш дві компанії, які виготовляли бронезахист для Нацполіції, МВС та Збройних сил. Але за стільки років почали з’являтись нові компанії, і зараз їх число становить близько десяти. Як розповідає далі, зараз ці підприємства виготовляють продукцію, яка стає конкурентоспроможною на американському та європейському ринках.
Отже, в результаті можна зробити висновок, що початок широкомасштабного вторгнення спричинив зміни в ринковій динаміці та виробництві засобів захисту, що виявились направленими на забезпечення потреб української армії.