Ефективне використання податків для розвитку громад. U-LEAD розпочала нову серію обговорень

Консультацію на тему «Адміністрування, проблеми надходжень та використання туристичного збору, можливі шляхи вирішення у територіальних громадах» провела днями Програма «U-LEAD з Європою» на базі свого регіонального офісу у Закарпатті. Метою заходу стало обговорення використання туристичного збору як джерела фінансування розвитку туристичного потенціалу громад, – повідомила U-LEAD. За словами керівника регіонального офісу Павла Логвінова, цей захід є першим в серії зустрічей заради посилення спроможності громад через ефективне використання місцевих податків.

Які проблеми з находженням туристичного збору бачать органи місцевого самоврядування?

На думку представників місцевого самоврядування, найчастіше готельєри та власники «зелених садиб» сплачують суму туристичного збору, що не завжди відповідає кількості проживаючих або не сплачують цей збір взагалі. Через відсутність повноважень ОМС не можуть контролювати їхню діяльність та й інформацію про надходження отримують раз на квартал, що є перепоною у бюджетному плануванні.

«Наша громада ремонтує дороги, освітлення, покращує умови для туристів тощо. Шукаємо співпрацю з іншими громадами (пошук спільних магнітів, спільних маршрутів тощо). Цього року розробили стратегію розвитку і чимале місце в ній належить саме туристичній сфері», – зазначила представниця Полянської громади Неля Петрус, на думку якої сільська рада, бізнес і податкова мають працювати в тандемі. Натомість склалася ситуація, коли місцева влада не бачить, хто платить податки. «Моніторинг сплати туристичного збору має бути системним. Ми знаємо, що декларації подають не за реальними ліжко-місцями, але як громада ніяк не можемо на це вплинути», – наголосила Неля Петрус.

Аналогічну позицію озвучив голова Славської громади Львівщини Володимир Бега, який вважає неприйнятним те, що громади не адмініструють туристів, які щодня споживають воду, каналізування, освітлення, прибирання сміття, ремонт доріг і тротуарів тощо. «Поки не буде закону про щоденне адміністрування туризму, не буде нормального функціонування податку», – наголосив Бега. Він навів приклад Австрії, де туристи самостійно роблять «чекін»: вносять інформацію про те, звідки і на скільки приїхав, і це автоматично вноситься в загальну систему.

Натомість директор департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА Тарас Триндяк розповів про перевірку туристичних закладів на Драгобраті, результати якої показали значну кількість недоліків: нецільове використання територій, зміну цільового призначення земель, невідповідність будівель, які використовуються як готелі, неоформлені працівники тощо. Такі порушення також не сприяють надходженню коштів на розвиток туризму. Відтак він порадив громадам розглядати бізнес, який працює на їхній території, як  відповідального партнера і допомогти врегулювати недоліки: «Не чесно і неправильно робити вигляд, що не знаєш про ці порушення».

Водночас Василь Худинець, голова Колочавської громади, яка за останні роки збільшила надходження від туристичного збору, поділився позитивною практикою: «Збори були зібрані із садиб як внесок податкового агента. Наша комунальна установа виступила податковим агентом, оскільки садиби не були ФОПами і не могли сплачувати туристичний збір. Ми організували податкового агента і таким чином збираємо туристичний збір». Але, звісно, це не скасовує зазначену вище проблему туристичного збору.

Ситуація із туристичним збором очима податківців

За словами начальниці управління туризму та курортів Закарпатської ОВА Маріанни Готри, туристичний збір – це єдина статистична інформація, яка дає розуміння розвитку галузі. При цьому, за її даними, з 64 громад регіону 17 не отримують туристичний збір, бо не ухвалили відповідне рішення. В четвірці кращих за надходженням цього податку – Полянська, Баранинська, Косоньська та Ужгородська громади.

Своєю чергою начальниця управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Закарпатській області Наталія Жук зазначила, що при диференційованих ставках туристичного збору в області (від 0,1% до 0,5% для внутрішнього туризму та від 0,1% до 5% для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати) деякі громади встановили досить низькі ставки, що не дає їм можливості максимально використати наявний туристичний потенціал та отримувати більші надходження до місцевих бюджетів.

Керівник офісу U-LEAD у Закарпатській області Павло Логвінов додав, що туристичний збір є одним з п’яти місцевих податків, які на 100% зараховуються до місцевих бюджетів. Відтак громади повинні проявляти ініціативу і вибудовувати ефективну взаємодію з представниками бізнесу. Це дасть змогу покращити гостинність громади та збільшити кількість відвідувачів, що позитивно вплине на сферу послуг та забезпечить приріст надходжень.

За його словами, в ході дискусії вдалося напрацювати можливі механізми взаємодії органів місцевого самоврядування, Державної податкової служби й представників бізнесу щодо покращення податкової дисципліни, сплати туристичного збору та його цільового використання. Зокрема, податківці запросили учасників зустрічі до активної співпраці, зокрема використовуючи «Комунікаційну податкову платформу». Це, на їх думку, дозволить знайти баланс між інтересами громад у наповненні бюджетів та стимулюванням розвитку туристичної галузі в регіоні.

Довідка U-LEAD: Туристичний збір – це місцевий податок, який зараховують до бюджету громади. Рішення щодо розміру та необхідності його впровадження приймає місцева рада. За результатами І кварталу 2024 року в Закарпатській області з 410 платників туристичного збору було 60 юридичних осіб і 350 фізичних осіб-підприємців. За цей період сума надходжень туристичного збору склала 4,07 млн грн, що на 4,9% менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Протягом усього 2023 року туристичний збір сплатили 535 платників, а загальна сума надходжень становила 22,2 млн грн.

Нагадаємо: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад. З цією метою Програма реалізовує велику низку навчальних заходів, які посилюють спроможності територіальних громад у різноманітних сферах.