НБУ оновив вимоги до достатності капіталу банківських груп: що змінилося

Національний банк у межах євроінтеграційного курс України в регулюванні діяльності банків та банківських груп оновив вимоги до достатності капіталу банківських груп, запровадив вимоги до організації процесу здійснення оцінки достатності ліквідності в банках і банківських групах (далі – процес ILAAP) і встановив порядок розрахунку коефіцієнта левериджу банками та банківськими групами.

Про це йдеться на сайті регулятора.

За даними Нацбанку, нові вимоги до достатності капіталу банківських груп передусім стосуються розрахунку капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи за новою (трирівневою) структурою та ґрунтуються на нормах положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу. Зокрема, запроваджується:

• порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (далі – КІП), а також вимоги до складових капіталу, зокрема щодо включення прибутку звітного року, прибутку за проміжний звітний період за погодженням з Національним банком; 
• три нових нормативи достатності капіталу КІП:
• достатності основного капіталу 1 рівня  – на рівні 5,625%;
• достатності капіталу 1 рівня – 7,5%;
• достатності регулятивного капіталу – 10%;
• перелік буферів капіталу КІП (консервації капіталу, контрциклічного, системної важливості, системного ризику), які є ідентичними до буферів, що повинен формувати кожен банк індивідуально. Строки активації буферів капіталу Національний банк визначатиме у 2025 році, зважаючи на результати наступного стрес-тестування, та доведе до відома банківської спільноти завчасно.

Зазначається, що оновлені вимоги запроваджуватимуться із застосуванням перехідних положень, які ґрунтуються на нормах постанови Нацбанку від 7 червня 2024 року №65. Зокрема, передбачається:

• поетапний графік досягнення мінімального значення нормативу достатності регулятивного капіталу КІП, а саме:
• з 05 серпня 2024 року до 31 грудня 2024 року – у розмірі не менше ніж 8,5%;
• з 01 січня 2025 року до 30 червня 2025 року – не менше ніж 9,25%;
• з 01 липня 2025 року – не менше ніж 10%;
• надання відповідальним особам банківських груп права включати до основного капіталу 1 рівня КІП:
• до 31 грудня 2024 року – внески до незареєстрованого статутного капіталу, які отримані для оплати простих акцій / спрямовані на підвищення номінальної вартості простих акцій;
• до 30 червня 2025 року – прибуток за проміжний звітний період без погодження його включення Національним банком та без проведення огляду проміжної консолідованої фінансової звітності банківської групи в сумі, що не перевищує сукупний розмір прибутків банків – учасників банківської групи за відповідний проміжний звітний період, які було включено до основного капіталу 1 рівня таких банків;
• надання відповідальним особам банківських груп права включати до додаткового капіталу 1 рівня та капіталу 2 рівня КІП інструменти з умовами списання / конверсії, субординовані борги, щодо яких Національний банк здійснює розгляд документів, поданих банком для погодження їх включення до капіталу банку.

Регулятор також запровадив розрахунок коефіцієнта левериджу, що є додатковим показником достатності капіталу 1 рівня для покриття ризиків за активними операціями, без урахування ступеня ризиковості активу, який визначається через вагу ризику. Зокрема, передбачено:

• розроблення до 31 березня 2025 року внутрішньобанківських положень щодо порядку розрахунку коефіцієнта левериджу;
• проведення з 1 квітня до 1 липня 2025 року тестових розрахунків та повідомлення Національного банку про їхні результати.

Щодо банківських груп, то: 

• до 30 червня 2025 року передбачається розроблення відповідальними особами банківських груп відповідних внутрішньогрупових документів;
• з 1 липня 2025 до 1 січня 2026 року – проведення відповідальними особами банківських груп тестових розрахунків.

«Мінімальне значення коефіцієнта левериджу та графік його поетапного досягнення будуть встановлені Національним банком за результатами здійснення аналізу тестових розрахунків та з урахуванням стану фінансового сектору. Встановлення нових вимог для банків планується не раніше середини 2025 року, для банківських груп – не раніше квітня 2026 року», – наголосили в НБУ.

Крім того, Нацбанк запровадив вимоги щодо організації процесу ILAAP, спрямовані на забезпечення постійного підтримання банками / банківськими групами рівня ліквідності, достатнього для своєчасного виконання зобов’язань, дотримання встановлених Національним банком значень нормативів ліквідності, ефективного планування достатності ліквідності на прогнозний період за економічною та нормативною перспективами з урахуванням рівня ризик-апетиту та визначених стратегічних цілей відповідно до бізнес-плану.

Як пояснюється, процес ILAAP:

• є внутрішнім процесом здійснення оцінки банком / банківською групою достатності ліквідності, необхідної для покриття всіх суттєвих ризиків, пов’язаних із ліквідністю, а також дотримання встановлених наглядових (пруденційних) вимог;
• передбачає його відповідність особливостям діяльності банку (бізнес-моделі, системній важливості, розміру та рівню складності операцій банку);
• є невід’ємною частиною системи управління ризиками банку / банківської групи;
• забезпечує постійну підтримку рівня ліквідності, достатнього для безперервної стабільної діяльності банку / банківської групи як у звичайних, так і у стресових ситуаціях.

Ба більше, було встановлено щорічне складання звітів щодо процесу ILAAP та їх подання до Національного банку для їх оцінювання в межах процесу SREP (Supervisory Review and Evaluation Process):

• до 31 травня – банками (на індивідуальній основі);
• до 30 червня – відповідальною особою банківської групи.

«Перший звіт щодо процесу ІLААР повинен бути поданим у 2025 році, станом на 01 січня 2025 року», – повідомили в НБУ.

Водночас додали, що банкам та відповідальним особам банківських груп надано достатньо часу для підготовки внутрішньобанківських та внутрішньогрупових документів, які регламентують організацію та функціонування процесу ILAAP – до 31 грудня 2024 року.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що НБУ назвав ключові ризики для фінансової стабільності банків. Згідно зі звітом Нацбанку, економіка загалом зберігає стійкість до воєнних шоків. Її підтримують також кроки уряду для поступового скорочення дефіциту бюджету. Однак ризики посилилися: вища інтенсивність бойових дій, руйнування енергетичної інфраструктури, дефіцит електроенергії та брак кваліфікованого персоналу погіршили очікування бізнесу