Рахункова палата з'ясувала, чому досі не закупили засоби моніторингу для кордону з Польщею
Закупівля мала відбутися ще минулого року за польский кредит
У 2023 році Україна могла придбати безпілотні авіаційні системи та засоби моніторингу державного кордону на 7 млн євро, наданих міжнародними партнерами. Однак через недостатнє та недосконале нормативно-правове забезпечення процесу реалізації проєкту за кредитні кошти та організаційні неузгодженості закупівлі не були успішними, відповідно засоби моніторингу державного кордону в Україну не були поставлені.
Про це йдеться у звіті за результатами аудиту Рахункової палати.
«Проблеми, які завадили реалізувати проєкт, та пошук шляхів їх вирішення були предметом фокус-дослідження щодо закупівлі безпілотних авіаційних систем і засобів моніторингу державного кордону. Аудит охоплював період з початку 2023 року по І квартал 2024 року включно», – зазначили в РП.
За даними Державної прикордонної служби, у 2023 році за незаконний перетин державного кордону за межами пунктів пропуску щодня затримували приблизно 30 осіб, а щорічні обсяги контрабанди можуть перевищувати 200 млрд грн. Ризики транскордонної злочинної діяльності підвищує відсутність сучасних засобів моніторингу на окремих ділянках кордону.
Як повідомляється, охорону понад 200 км українсько-польського кордону передбачалося посилити саме шляхом реалізації зазначеного інвестиційного проєкту. Для цього уряд Польщі надав Україні позику загальною сумою 7 млн євро, про що укладено відповідний кредитний договір. Надалі було затверджено інвестиційний проєкт, відповідальним виконавцем якого визначено адміністрацію Державної прикордонної служби.
Згідно з аудитом РП, жодні торги, оголошені за час дії проєкту, не відбулися. Причиною цьому була, зокрема, неврегульованість механізму надходження та використання кредитів (позик), що залучаються Україною від іноземних країн, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації державних інвестиційних проєктів з урахуванням особливостей кредитів на умовах пов’язаної допомоги.
«Також перешкодою була невизначеність механізму реалізації цього проєкту в частині проведення публічних закупівель на умовах, визначених міжнародними договорами України. Договір про імплементацію між Міністерством фінансів та уповноваженим банком Польщі недостатньо регламентував процес реалізації проєкту, що і створило додаткові перепони для здійснення платежів», – уточнили у відомстві.
Бекграунд. Як раніше повідомляв Mind, половину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії розподілено непрозоро. Лише незначна частка коштів фонду у 2023 році була розподілена згідно з пріоритетами, тоді як решта спрямована на фінансування проєктів із недостатньо прозорими критеріями відбору. Зокрема, йдеться про спрямування левової частки акумульованих коштів фонду на «експериментальні» проєкти.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
