Рахункова палата провела аудит коштів, виділених на подолання наслідків руйнування Каховської ГЕС

Рахункова палата 27 серпня 2024 року ухвалила звіт щодо результатів аудиту ефективності на тему «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби й наслідки катастрофи». Метою аудиту є визначення ефективності використання у 2023 році коштів, спрямованих на невідкладні заходи з ліквідації наслідків руйнування Каховської ГЕС.

Про це повідомила пресслужба Рахункової палати.

«Надзвичайна ситуація спричинила істотний негативний вплив на життя населення Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей: 1,6 млн громадян у 164 населених пунктах залишилися без водопостачання; 135 000 громадян у 67 населених пунктах опинилися в зоні затоплення та ще 19 000 змушені були евакуюватися», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що уряд у 2023 році виділив 8,5 млрд грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії на фінансування експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів, загальна проєктно-кошторисна вартість будівництва якого становить 13,4 млрд грн.

Разом з тим із виділеної суми у 2023 році використали 8,3 млрд грн, водночас за весь час 219,8 млн грн не використали та повернули до державного бюджету. 

Зазначається, що додатково з резервного фонду державного бюджету Уряд виділив 2,2 млрд грн на фінансування потреб із транспортування питної води для населення, аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах теплопостачання та матеріальну допомогу постраждалим громадянам.

Уточнюється, що з відкритих асигнувань у вказаний період використано лише 679,2 млн грн, а 1,1 млрд грн повернено до державного бюджету як невикористані.

«Аудитори встановили, що невикористання розпорядниками значного обсягу бюджетних коштів та, як наслідок, – невиконання в повному обсязі запланованих невідкладних заходів зумовлені об’єктивними причинами, у тому числі й  складною безпековою ситуацією у зазначених областях», – заявили у звіті.

У пресслужбі додали, що станом на серпень 2024 року реалізація експериментального проєкту дозволила забезпечити водопостачання по всіх трьох магістральних водогонах населенню Дніпропетровської області. Проте в Херсонській області активні бойові дії завадили реалізувати заходи із забезпечення населення водою, що змусило повернути значну частину виділених коштів до бюджету.

«Враховуючи обставини, для мешканців затоплених районів Миколаївської та Херсонської областей державна підтримка у формі грошової допомоги виявилася вирішальною. Серед отримувачів зазначеної допомоги – особи похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї та внутрішньо переміщені особи. У 2023 році матеріальну грошову допомогу (по 5000 грн) отримали 23 000 громадян. Ще близько тисячі громадян отримали одноразову грошову допомогу за втрачений урожай загальною сумою 26,9 млн гривень», – зауважили у Палаті.

Водночас через російські обстріли Херсона аварійно-відновлювальні роботи для забезпечення опалювального осінньо-зимового періоду 2023–2024 років на чотирьох об’єктах теплопостачання не проведено. Їх запланували провести у 2024 році.

Аудитори також звертають увагу на низку обставин, які створили ризики «неекономного та нерезультативного» використання бюджетних коштів. Так, за даними Рахункової палати, прийняті в терміновому порядку рішення про виділення й використання коштів не завжди були достатньо обґрунтованими та в окремих випадках не враховували вимог чинних нормативно-правових актів.

«Посилили ризики й запроваджені при реалізації експериментального проєкту спрощені процедури, неналежний внутрішній контроль за використанням коштів і виконанням договірних зобов’язань. Фінансування будівництва магістральних водогонів тільки в березні 2024 року було збільшено до необхідного обсягу визначеної проєктно-кошторисної вартості (13,4 млрд грн)», – наголосили в повідомленні.

Водночас Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області контроль за якістю підготовки цієї проєктно-кошторисної документації водогонів «фактично не здійснювався». Уточнюється, що делегування частини цих повноважень інженерам-консультантам «не запобігло недолікам і порушенням у рішеннях і розрахунках та включенню до неї завищених цін на матеріальні ресурси».

Попри це в березні 2024 року проєктно-кошторисна документація з 13,4 млрд грн збільшена на 41% та затверджена Агентством відновлення.

До того ж незастосування конкурентного відбору учасників призвело до непрозорих процедур закупівлі та обмеження кола претендентів, що суттєво знизило рівень економності використання бюджетних коштів.

«Окремо аудитори наголошують, що застосування акта приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості за формою КБ-2в (УПВ) (передбачає відображення узагальнених показників виконаних робіт) не дає змоги перевірити правильність і обґрунтованість включених до переліку обсягів виконаних робіт, кількості та вартості матеріальних ресурсів й інших витрат. Це створює ризики незаконного, неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів у процесі реалізації проєктів», – повідомили в Рахунковій палаті.

Зазначається, що Палата надала «низку рекомендацій» щодо посилення контролю за використанням бюджетних коштів та підвищення ефективності реалізації подібних експериментальних проєктів у майбутньому. Окрім цього, аудитори зазначають, що питання водозабезпечення територій, які зазнали руйнівного впливу внаслідок військових дій, потребують комплексного вирішення на державному рівні.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що росіяни завдали Україні $11 млрд збитків підривом Каховської ГЕС. Розповідаємо про наслідки підриву.

Міндовкілля має попередні напрацювання для відновлення екосистем після підриву Каховської ГЕС. Стратегічні рішення планується обговорити з громадськістю.