Столтенберг: Прийняти в НАТО Україну без окупованих територій — цілком реально

Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що прийняти Україну в НАТО, цим самим надавши їй міцні гарантії безпеки, цілком можливо, навіть якщо гарантія поширюватиметься не на всю міжнародно визнану територію України.

Столтенберг передав головування в альянсі екс-прем'єр-міністру Нідерландів Марку Рютте 1 жовтня. Він шкодує, що альянс не дав Україні більше зброї, зокрема сучасної, до російського вторгнення і на початку війни, зазначив екс-посадовець в інтерв'ю Financial Times.

Після президентських виборів США в листопаді зусилля щодо вирішення конфлікту отримають новий імпульс, «з'явиться якась нова ініціатива» з метою знайти вихід із глухого кута, вважає Столтенберг.

«Це можуть бути спроби почати рух на полі бою в поєднанні з рухом навколо столу переговорів».

Західні країни мають створити умови, які дозволять українцям сісти за стіл із росіянами «і отримати щось для них прийнятне, де вони виживають як незалежна нація».

Такий вихід може включати гарантії Статті 5 Статуту НАТО («напад на одного учасника НАТО є нападом на НАТО загалом»); але ці гарантії передбачатимуть захист лише частини української території, вважає Столтенберг:

“Якщо є бажання, то рішення завжди знайдеться. Необхідна лінія, перетин якої визначить застосування статті 5, і Україна повинна контролювати всю територію до цього кордону. Це може бути лінія, яка не обов'язково збігається із міжнародно визнаним кордоном”.

Такий підхід, вважає Столтенберг, може зняти побоювання США та Німеччини, які зараз не хочуть приймати Україну в НАТО, боячись, що в такому разі виявляться втягнутими у війну з росією.

Для пошуку виходу з нинішнього конфлікту, який би дозволив Україні далі жити у мирі, він наводить історичні аналогії, застерігаючи, що не варто порівнювати ситуації на 100%. Фінляндія під час війни з СРСР в 1939-1940 роках завдала Червоній армії набагато більшої шкоди, ніж будь-хто міг очікувати, але в результаті заради укладання миру була змушена поступитися 10% своєї території. В результаті «вона отримала безпечний кордон», вказує Столтенберг.

Але є й інший, більш релевантний приклад, каже Столтенберг, – післявоєнна Західна Німеччина, яку почала захищати НАТО, а Східну – ні.

Ще один приклад – Японія, якій США надають гарантії безпеки, але без урахування Курильських островів, які Японія вважає своєю територією, а росія – своєю.

За словами Столтенберга, він зрозумів, що путін розв'яже війну, ще в середині осені 2021 року, приблизно за місяць до того, як про це публічно стали заявляти США з посиланням на дані своєї розвідки.

Деякі європейські лідери – Олаф Шольц, Еммануель Макрон – не хотіли в це вірити, зазначив Столтенберг: «Я сказав їм: не важливо, чи вважаєте ви, що ймовірність цього становить 90% чи 10%... ми маємо готуватися до того, що це станеться».

До війни європейські країни виявилися погано готовими, каже Столтенберг – у Європи надто мало зброї, військово-технічних засобів, військ у стані підвищеної готовності. Хоча кількість країн НАТО (крім США), які витрачають на оборону цільові 2% ВВП, зросла з 4 у 2018 році до 23 у цьому, «ми знаємо, що відстаємо» від росії, сказав Столтенберг.

Він тихо додав, що росія знає про це.

За словами Столтенберга, він не може точно сказати, у що обійдеться зміцнення оборонного потенціалу до потрібного рівня, включаючи необхідну військову підтримку України: «Але можу вам впевнено сказати, що якщо союзники по НАТО збираються виконати ці обіцянки, це коштуватиме набагато більше, ніж 2%, чи то 2,5%, чи 3% (від ВВП)».

Бекграунд. Нагадаємо, напередодні новий генсек НАТО Марк Рютте, перебуваючи з візитом у Києві, заявив, що “Україна зараз ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше – союзники будують міст для її вступу в альянс”.