Більше, ніж дотримання законодавства: що таке доброчесність на рівні держави і громад

Організована Програмою «U-LEAD з Європою» конференція «День доброчесності», що відбулася в Києві 11 грудня, стала майданчиком для обміну досвідом між громадами, урядовцями та міжнародними партнерами. 

Під час панельних дискусій у рамках проєкту «Будинок доброчесності» представники усіх рівнів обговорювали зміст і значення доброчесності на рівні держави та громад. Учасники панелей дійшли згоди, що доброчесність – це не лише питання дотримання законодавства, а й ключовий чинник сталого розвитку й суспільної довіри.

Значення доброчесності на державному рівні

«Національне агентство з питань запобігання корупції – один із ключових стейкхолдерів у питаннях доброчесності в Україні. Ми працюємо над тим, щоб доброчесність не залишалася лише на папері, а впроваджувалася через практичні кроки, методології, навчальні програми та оцінювання», – зазначив заступник голови НАЗК Сергій Гупяк.

Він наголосив, що доброчесність спирається на кілька стовпів: навчання, якісне законодавство, цифровізацію та невідворотність покарання. 

«Доброчесність – це ключова умова євроінтеграції України. Її дотримання в публічному та приватному секторах є обов’язковим для просування нашої держави в цьому напрямку.

Згідно зі статистикою, якщо у 2015 році понад 70% українців були задіяні в корупційних практиках, то 2023 року цей показник зменшився до 20%. Це свідчить про ефективність заходів із запобігання корупції», – додав він.

Гупяк також наголосив на важливості локальних ініціатив у забезпеченні доброчесності.

«Репутація громади, яка дотримується принципів доброчесності, стає основою для отримання інвестицій, грантів та участі в міжнародних проєктах. Це не лише імідж, а й реальний результат.

Доброчесність для керівників громад – це більше, ніж дотримання законодавства. Це приклад, який вони задають, організовуючи роботу, виявляючи корупційні ризики й усуваючи їх, а також співпрацюючи з правоохоронними органами. НАЗК не лише впроваджує антикорупційні програми, а й навчає громади та організації, створюючи стандарти поведінки, які стають нормою», – розповів Гупяк.

Доброчесність локального рівня: досвід громад

Радник голови НАЗК Олександр Стародубцев наголосив, що громади, які працюють над посиленням довіри через доброчесність, мають реальну можливість залучати інвестиції та мати підтримку міжнародних організацій і створювати середовище для інтелектуального розвитку.

Вагомий акцент на провадженні доброчесності на локальному рівні під час обговорення зробили представники Покровської та Бахмутської громад. 

«Наша громада надає допомогу переселенцям на рівні з місцевими мешканцями. Це включає матеріальну допомогу на опалення, лікування та інші соціальні програми, спрямовані на те, щоб люди відчували себе частиною громади.

Ми створили логістичний центр, який допомагає сусіднім громадам Запорізької та Донецької областей надавати підтримку своїм мешканцям. Це результат співпраці з міжнародними проєктами, зокрема завдяки програмі U-LEAD», – розповіла заступниця голови Покровської громади Інна Швидь.

Вона додала, що доброчесність у Покровській громаді починається з довіри мешканців і відповідальності за ухвалені рішення.

«Для нас доброчесність – це не лише прийняття складних рішень, а й відкритий діалог із мешканцями, який дозволяє визначити, що дійсно важливо для людей, навіть у найскладніших умовах», – зазначила Швидь.

Юлія Смолярчук, яка зараз працює у Дніпровській міській раді, а раніше представляла Бахмутську громаду, поділилася, що у громаді створили мережу осередків підтримки переселенців у містах України, серед яких Дніпро, Київ, Одеса. На сьогодні функціонує дев'ять таких осередків, які надають допомогу в поліпшенні побутових умов та одноразову фінансову допомогу.

Вона наголосила на важливості інтеграції переселенців у нові громади та перенавчанні для адаптації до сучасних умов.

«Однією з найбільших потреб внутрішньо переміщених осіб є житло та робота. Це ключові напрями, над якими потрібно працювати для підтримки людей. Ми розуміємо, що доброчесність починається з інтеграції та рівності. Переселенці отримують ту саму підтримку, що й місцеві мешканці – це основа прозорого підходу», – зазначила Смолярчук.

Нагадаємо: Навчальна ініціатива проєкт «Будинок Доброчесності», яку впроваджують Програма «U-LEAD з Європою», спільно з Міністерством розвитку громад та територій України й виконавчим партнером RMTeam, спрямована на держслужбовців і посадовців органів місцевого самоврядування, а також на уповноважених з антикорупційної діяльності. Проєкта має на меті сприяння розробці та впровадженню ефективної політики, зокрема у сфері відновлення й реконструкції, на основі принципів доброчесності та прозорості, а також з урахуванням міжнародних антикорупційних стандартів.