Українські цифрові послуги інтегрують у європейський цифровий простір
Європейська комісія запросила Україну до експертної групи SDG як спостерігача
Українці в Європі зможуть підтвердити рівень освіти, відкрити бізнес чи записати дитину до школи без збору довідок – завдяки інтеграції українських цифрових сервісів із європейськими системами.
Про це йшлося на засіданні координаційної групи Єдиного цифрового шлюзу (SDG) у Лісабоні, де команда Мінцифри презентувала національний досвід цифровізації.
Європейська комісія запросила Україну долучитися до експертної групи Єдиного цифрового шлюзу як спостерігача. Це дозволить підготувати державну цифрову інфраструктуру до повноцінної інтеграції в загальноєвропейський простір е-послуг.
«Мільйони українців знайшли тимчасовий захист у ЄС, і це створює навантаження на адміністративні системи. Інтеграція з SDG дає змогу спростити життя громадянам та оптимізувати роботу інституцій», – пояснила заступниця міністра з питань цифрового урядування Зоряна Стецюк.
Як зазначив заступник директора директорату електронних реєстрів Мінцифри Юрій Турій, фундаментом стане новий закон «Про інтероперабельність», який подадуть до парламенту до кінця року. Він наближає Україну до European Interoperability Act.
Також у першому читанні вже ухвалено законопроєкт, який гармонізує українське законодавство із GDPR. Це відкриває шлях до отримання рішення ЄС про адекватність захисту персональних даних. Наступний етап – повна інтеграція з SDG та Once-Only Technical System (OOTS), які визначені пріоритетами на 2026 рік.
За словами координатора проєкту DT4UA Олега Бурби, Україна вже має технічну спроможність для транскордонного обміну даними. Зокрема:
- створено макет національного сегменту OOTS;
- розгорнуто та протестовано eIDAS-вузол для взаємодії з європейською системою електронної ідентифікації;
- 32 українські провайдери довірчих послуг працюють за європейськими стандартами, з них 8 – внесені до Європейського довірчого списку.
Крім того, інтеграція означає простіше життя для українців за кордоном: менше бюрократії, швидший доступ до освіти, працевлаштування чи соціальних послуг. Для ЄС – це ефективніший обмін даними та зменшення адміністративного навантаження.
«Це взаємовигідний процес: він зміцнює європейський цифровий простір і демонструє солідарність у практичних діях», – підсумувала Зоряна Стецюк.
Участь української делегації в заході відбулася за підтримки ЄС у межах проєкту DT4UA, що реалізується спільно з Академією електронного управління (Естонія).
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що ЄС встановить Україні умови для отримання репараційної позики. Фон дер Ляєн заявила, що фінансова допомога Україні залежатиме від проведення державою реформ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
