«Дешево і сердито»: ключовим фактором у будівництві європейської «стіни дронів» стане економіка

«Чим би ви не стріляли по цілях вашого супротивника, воно має бути дешевшим, ніж те, що ви збиваєте», – сказав генерал Кріс Донах'ю минулого літа на оборонній конференції LANDEURO в Німеччині, яку проводили США.

Про те, наскільки важливою є економічна складова для реалізації наміру європейців побудувати так звану «стіну дронів» для захисту від росії, пише Reuters.

Європейські країни активно працюють над тим, щоб створити «стіну дронів» уздовж свого східного кордону з росією – загальною лінією понад 2 700 км. Це не буквальна стіна, а мережа захисту, яка включає радари, датчики, системи перехоплення безпілотників і інші технології, що виявляють і зупиняють ворожі дрони.

Але ключовим фактором у цій обороні стає не стільки техніка, скільки економіка – скільки грошей потрібно і як ефективно їх витратити, пише Reuters.

У війні проти України росія продемонструвала, як дешеві безпілотники можуть ставати серйозною загрозою. Замість дорогого озброєння – танків чи комплексів ППО – москві достатньо запускати дешеві безпілотники, щоб завдавати шкоди стратегічним об’єктам.

Це створює парадокс: традиційні засоби захисту можуть коштувати у десятки і сотні разів дорожче, ніж сама загроза, яку вони зупиняють. І саме тому ЄС і НАТО шукають більш раціональні та економічно ефективні способи оборони.

Аналітики та військові експерти пропонують рішення, як зробити «стіну» дешевшою та розумнішою.

Зокрема, пропонується розставити дешеві радари і датчики, які виявлятимуть дрони на великій відстані, а також використовувати перехоплювачі з низькою собівартістю, які не коштують мільйони за постріл.

Ще одна пропозиція – розмістити частину систем у мобільних контейнерах, щоб створити ілюзію повної мережі, навіть якщо справжні засоби зосереджено там, де вони потрібні найбільше.

При цьому варто зробити акцент на захисті великих міст, енергетичних підприємств та транспортної інфраструктури, а не рівномірно по всій лінії кордону, йдеться в аналізі.

Такий підхід дозволяє економити ресурси, але водночас тримати ворога у невизначеності щодо реальної сили оборони.

Аналітики також зазначають, що справжня «стіна» – це не тільки пасивні засоби захисту, а й потенціал стримування. Це означає, що країни мають бути здатні не тільки зупинити атаку, а й показати готовність дати відсіч, якщо буде потрібно.

На думку експертів, як у випадку з Ізраїлем під час конфлікту з Іраном, можливість наступального удару або потужної відповіді може стати важливою частиною ефективної оборони. Це може включати як певні «дрібні» озброєння, так і середньої дальності крилаті ракети чи інші засоби, що слугують стримувальним фактором.

Без урахування економічної логіки жодні розробки не будуть ефективними, підкреслює стаття. В умовах обмежених бюджетів ЄС і НАТО не можуть витрачати величезні суми на дорогі системи для кожного кілометра кордону. Тож важливо знайти баланс між ефективністю та ціною, щоб оборонні системи працювали там, де вони потрібні найбільше.

Бекграунд. Нагадаємо, за прогнозами експертів, у 2026-му війну визначатимуть технології: від дронів і ШІ до робото-танків і лазерів. Автономні системи змінюють уявлення про командування – рішення, які раніше вимагали годин або днів, тепер приймаються за хвилини.