У Європи закінчуються сили протистояти рекордній енергетичній кризі

Європейський Союз стикається з найглибшою енергетичною кризою в історії – і все більше сигналів свідчать, що ресурси для її стримування вичерпуються. На тлі восьмого тижня блокування поставок із Перської затоки, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світових нафти та газу, у фінансових колах уже говорять не лише про ціни, а й про дефіцит.

«З кожним днем конфлікту розрив між попитом і пропозицією енергії лише зростає, а повернення до нормальності відкладається», – попередила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард.

За її словами, Європа ризикує перейти «від зростання цін до нормування» – тобто прямого обмеження споживання енергії.

У Міжнародному енергетичному агентстві ситуацію вже назвали «найбільшою енергетичною кризою в історії».

Попри масштаби виклику, реакція ЄС зараз виглядає стриманою. Загалом країни блоку виділили менш як 10 млрд євро на компенсацію зростання цін на пальне й газ – значно менше, ніж під час енергетичного шоку 2022 року.

Для порівняння: тоді лише Німеччина витратила 15 млрд євро за кілька місяців, Італія – 13 млрд євро, Франція – близько 12 млрд євро. Нинішні заходи значно скромніші: наприклад, нова німецька програма зниження податків на пальне оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро.

Експерти пояснюють таку обережність тим, що політики та ринки, схоже, досі кризу вважають «тимчасовою».

«Ринки, здається, розраховують на короткостроковий характер перебоїв», – визнала Лагард.

Однак якщо ці очікування не справдяться, Європа може опинитися перед значно серйознішими наслідками.

Головна причина стриманої реакції – фінансові обмеження. Після пандемії ковіду рівень державного боргу в ЄС значно зріс, а обслуговування цього боргу стало дорожчим через високі відсоткові ставки.

Сьогодні борг Франції перевищує 116% ВВП, Німеччини – понад 63%. Загальний борг ЄС – вищий за допандемічні рівні.

«У Європи просто не залишилося палива в баку – і в буквальному, і в фінансовому сенсі», – зазначають аналітики.

Ситуацію погіршує і фізичний дефіцит ресурсів: запаси газу в Європі впали до найнижчого рівня за останні дев’ять років. Це означає, що навіть за наявності грошей швидко стабілізувати ринок буде складно.

На цьому тлі Джорджа Мелоні та прем’єр Іспанії Педро Санчес виступають за пом’якшення бюджетних правил ЄС.

«Ми маємо діяти більш гнучко й ефективно», – заявила Мелоні, закликавши не враховувати антикризові витрати в рамках жорстких фіскальних обмежень.

Втім, деякі економісти вбачають у нинішніх обмеженнях і позитив. На відміну від 2022 року, коли уряди масово субсидіювали попит, нова криза може змусити Європу діяти точніше та ефективніше.

Жорсткіші фінансові рамки можуть підштовхнути до більш структурних рішень – навіть якщо це означатиме болісне скорочення споживання.

Бекграунд. Як повідомляють  американські військові, Іран продовжує мінування Ормузької протоки – за попередніми оцінками, КВІР розмістив у протоці близько сотні мін.