Прибутки промисловості Китаю зросли рекордними темпами завдяки буму ШІ та через дорогу енергію

Прибутки китайських промислових компаній у квітні 2026 року зросли на 24,7% у річному вимірі – це найвищий показник за понад два роки. Основними драйверами стали різке зростання попиту на електроніку для штучного інтелекту та підвищення цін на енергоносії.

Про це повідомляє агентство Bloomberg.

За даними Національного бюро статистики КНР, ще в березні зростання становило 15,8%. Загалом за перші чотири місяці року прибутки китайської промисловості збільшилися на понад 18%.

Аналітики очікували квітневого зростання на рівні близько 19%, однак фактичні показники перевищили прогнози.

Представник китайського статистичного бюро Юй Вейнін заявив, що ключовими чинниками стали відновлення цін на промислову продукцію та стрімкий розвиток високотехнологічних галузей.

Після публікації статистики китайський юань продовжив зміцнюватися. На офшорному ринку курс становив 6,7816 юаня за долар, тоді як прибутковість 10-річних держоблігацій КНР залишилася стабільною – на рівні 1,74%.

Одним із головних чинників прискорення зростання стала глобальна енергетична криза, пов’язана з війною в Ірані. Через це інфляція виробників у Китаї у квітні досягла максимуму із середини 2022 року.

На цьому тлі прибутки китайських нафтових і газових компаній за перші чотири місяці року зросли на 8%, хоча за підсумками 2025-го галузь демонструвала падіння на 19%.

Водночас прибутки підприємств хімічної промисловості підскочили більш ніж на 70%.

Окремим рушієм зростання став глобальний попит на технології штучного інтелекту. Через активне збільшення закупівель мікрочипів, друкованих плат та іншої електроніки прибутки електронної галузі Китаю за чотири місяці зросли на 108%.

За даними статистичного бюро, саме електронна промисловість забезпечила майже половину всього приросту прибутків китайського промислового сектору.

Рекордне зростання також показали виробники спеціалізованих електронних матеріалів та оптичних волокон, їхні прибутки збільшилися більш ніж на 600% та 340% відповідно.

Зростання попиту на технології штучного інтелекту позитивно вплинуло й на ринок кольорових металів. Виробники алюмінію та міді наростили прибутки завдяки підвищенню глобального попиту.

Водночас не всі галузі демонструють позитивну динаміку. Прибутки виробників меблів за перші чотири місяці року скоротилися на 54%, а в текстильній і швейній промисловості падіння становило 14%.

Аналітики зазначають, що частина китайської промисловості досі потерпає від слабкого внутрішнього попиту, надлишкових виробничих потужностей і жорсткої цінової конкуренції.

Водночас Китай продовжує просувати стратегію розвитку мегарегіонів – великих міських агломерацій, які мають об’єднати промислові, технологічні та фінансові центри країни.

Одним із ключових проєктів залишається регіон Великої затоки, який охоплює Гонконг, Шеньчжень, Гуанчжоу та інші міста південного Китаю. У Пекіні розглядають такі економічні кластери як основу майбутнього технологічного розвитку та конкуренції зі США у сфері інновацій.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що завдяки ШІ-інфраструктурі та партнерству з Nvidia акції Nokia злетіли на 140%. Попит на оптичне обладнання збільшив хмарні доходи Nokia на 49% на тлі стагнації її традиційного бізнесу.