Дмитро Борисов «прогорів» у Словенії та розповів, чому український ресторанний бізнес не спрацював у ЄС

Відомий український ресторатор Дмитро Борисов повністю вийшов зі словенського ринку, продавши обидва свої заклади в Любляні. За словами підприємця, цей досвід коштував йому сотень тисяч євро, але став важливим уроком для подальшого розвитку бізнесу в Європі.

Джерело. Про причини невдачі Борисов розповів в інтерв’ю виданню Delo.ua.

За останні два роки ресторатор відкрив у столиці Словенії два проєкти – суші-бар Roll to Door та бар Bubbles Dogs, створений за мотивами популярного українського формату «Білий Налив». Обидва заклади зрештою були продані.

«Я заплатив за цей досвід велику ціну», – визнав Борисов.

Першим закрився Roll to Door, який спеціалізувався на доставці суші та боулів. За словами ресторатора, головною проблемою стала логістика.

«У Словенії немає навіть Metro, де можна купити все необхідне. Найближче Metro – в Італії», – пояснив він.

Через складні постачання та необхідність утримувати широкий асортимент продуктів витрати виявилися надто високими для такого формату.

Ще одна проблема – зарплати та податкове навантаження.

«На зміні мало працювати 4–5 людей, і ключова стаття витрат – це зарплатний фонд і податки на нього. Щоб тримати гарну якість, потрібні кваліфіковані кадри, але через величезні виплати ти залишаєшся без прибутку», – зазначив Борисов.

Для порівняння, якщо середня зарплата в Україні становить близько 590 євро, то у Словенії цей показник перевищує 1600 євро.

Ресторатор дійшов висновку, що традиційна для України модель, коли власник займається переважно стратегічним управлінням, у невеликих європейських країнах працює значно гірше.

«Один окремий заклад тут – це історія для ремісників, які самі щодня стоять за процесами й так заробляють собі на життя», – каже він.

Другий проєкт – Bubbles Dogs – також не виправдав очікувань. Формат із хот-догами, устрицями та напоями на розлив виявився занадто залежним від великого потоку гостей.

«Я звик, як в Україні: черги на вулиці, 500–700 чеків на день. У Любляні такого не сталося», – розповів Борисов.

На його думку, концепції з невеликим середнім чеком ефективніше працюють у великих мегаполісах, а не в містах на кшталт Любляни з населенням близько 300 тисяч осіб.

Ще одним відкриттям стала вартість входу на європейський ринок. За оцінкою ресторатора, відкриття одного закладу площею 100–150 кв. м у Словенії потребує приблизно 150 тисяч євро інвестицій, а термін окупності сягає чотирьох років.

При цьому значна частина витрат припадає не на ремонт чи обладнання, а на так зване «право зайти» в приміщення.

«Лише право отримати оренду може коштувати від 50 до 100 тисяч євро», – зазначає підприємець.

Попри невдачу у Словенії, Борисов не відмовляється від європейських амбіцій. Зараз він робить ставку на Польщу та Німеччину, а також розвиває мережу мобільних фудтраків із куркою-гриль.

За його словами, такі проєкти потребують значно менших інвестицій – близько 50 тисяч євро на точку. Наразі вже працюють чотири фудтраки, а до кінця року їхня кількість має зрости до десяти.

Як зазначає видання, вихід на ринок ЄС не гарантує автоматичного успіху навіть відомим українським брендам. Висока вартість праці, дорожча оренда, складніша логістика та менші споживчі ринки можуть швидко змінити економічну модель, яка добре працювала в Україні.

Бекграунд. Нагадаємо, в 2024 році ресторатор Дмитро Борисов заявив, що вийшов із бізнесу і передав його ексдружині.