Юань наступає: китайська валюта витісняє долар на світових ринках і послаблює санкційну зброю Заходу

Поки увага світу прикута до воєн та торговельних конфліктів, Китай тихо веде іншу битву – за контроль над глобальними фінансовими потоками. І в цій битві, схоже, Пекін уже досягає результатів.

Джерело. Про це пише видання The Wall Street Journal.

За його даними, Китай активно розширює міжнародне використання юаня та створює альтернативну фінансову інфраструктуру, яка дозволяє країнам на зразок росії та Ірану обходити американські санкції і менше залежати від долара.

Іран і росія все частіше продають нафту та ведуть міжнародну торгівлю не в доларах, а в юанях. Завдяки цьому значна частина операцій проходить поза американською фінансовою системою та стає менш помітною для Вашингтона.

Особливо важливу роль у цьому відіграє китайська платіжна система CIPS – своєрідний аналог міжнародної системи SWIFT для операцій у юанях.

Після початку російської війни проти України активність у CIPS різко зросла. За чотири роки обсяги операцій у системі фактично подвоїлися, а кількість банків та фінансових установ, які нею користуються, зросла більш ніж удвічі.

Сьогодні понад 90% торгівлі між росією та Китаєм здійснюється у юанях і рублях.

Долар залишається беззаперечним лідером світової торгівлі – близько 80% торговельного фінансування у світі все ще здійснюється саме в американській валюті.

Однак позиції юаня поступово посилюються.

За останні п'ять років його частка у світовому торговельному фінансуванні потроїлася й досягла приблизно 6%. У деякі місяці 2026 року юань уже випереджав євро та ставав другою найпопулярнішою валютою для міжнародних торговельних операцій.

Ще більш показовою є ситуація всередині самого Китаю: якщо 15 років тому майже вся зовнішня торгівля країни обслуговувалася доларом, то сьогодні близько половини міжнародних розрахунків Китай проводить у власній валюті.

Іран, який роками перебуває під санкціями США, зараз став одним із головних випробувальних майданчиків китайської фінансової моделі.

WSJ

Більшість іранської нафти сьогодні купує Китай, а розрахунки переважно відбуваються у юанях. За оцінками американських чиновників, лише у 2024 році Іран отримав близько $43 млрд нафтових доходів попри санкційний тиск.

Схожа ситуація і з росією. Після вторгнення в Україну москва різко переорієнтувалася на юань, використовуючи його як основну валюту для торгівлі з Китаєм.

Окрім традиційних платіжних систем, Китай просуває платформу mBridge – систему міжнародних розрахунків на базі цифрових валют центральних банків.

Це спроба створити новий фінансовий простір, де міжнародні платежі можна буде здійснювати напряму між країнами, минаючи американські банки та доларову систему.

У 2025 році приблизно 95% операцій у mBridge вже здійснювалися саме в цифровому юані.

Для України ця тенденція має подвійне значення.

З одного боку, послаблення ролі долара може ускладнювати використання санкцій як інструменту тиску на росію. Якщо москва зможе більше торгувати поза західною фінансовою системою, ефективність санкцій поступово зменшиться.

З іншого боку, долар поки що залишається домінуючою світовою валютою, а масштаби китайських альтернатив все ще незрівнянно менші за можливості західної фінансової системи.

Як зазначає WSJ, світ поступово входить у нову епоху фінансової конкуренції, де боротьба за вплив відбуватиметься не лише на полі бою чи в дипломатії, а й у платіжних системах, валютах та цифрових фінансових мережах. І Китай явно хоче бути одним із головних архітекторів цього нового порядку.

Бекграунд. Нагадаємо, російський олігарх попередив, що штучне зміцнення рубля на росії приведе до втрати 3 млн робочих місць.