«Це ж було вже»: експерти попередили про ризики надмірних інвестицій у ШІ, які створюють фінансову бульбашку

Світова гонка за штучним інтелектом зараз нагадує попередні технологічні манії – від залізничного буму XIX століття до краху доткомів наприкінці 1990-х. Саме таку паралель провів Банк міжнародних розрахунків (BIS), який у своєму щорічному звіті стверджує, що, якщо очікування щодо прибутків від ШІ не справдяться, нинішній інвестиційний бум може завершитися різким спадом із наслідками для всієї світової економіки.

Про це пише The Wall Street Journal.

Організацію часто називають «банком центральних банків», бо вона координує роботу світових регуляторів і вважається одним із найавторитетніших голосів у питаннях фінансової стабільності.

За оцінками BIS, лише п'ять найбільших технологічних гігантів – так званих hyperscaler-компаній, які будують глобальну інфраструктуру для штучного інтелекту, – інвестують понад $1 трлн у дата-центри, сервери, мережі та інше обладнання протягом 2025–2026 років.

Проблема, на думку експертів, полягає не в самій технології, а в темпах інвестицій. Частина компаній уже витрачає більше, ніж заробляє, активніше покладаючись на кредити та боргове фінансування. Якщо ж доходи від ШІ виявляться нижчими за нинішні очікування, інвестори можуть одночасно почати згортати фінансування.

У BIS попереджають, що це може перетворити нинішній «капітальний бум» на затяжний інвестиційний спад.

Така історія вже не раз повторювалася, нагадують у звіті, коли майже всі великі технологічні революції проходили однаковий цикл.

Серед прикладів:

• «канальна манія» у Великій Британії в 1830-х роках;
• залізничний бум 1840-х;
• масова електрифікація у 1920-х;
• інтернет-бум і крах доткомів наприкінці 1990-х.

У всіх випадках технології дійсно змінювали світ, але інвестори вкладали значно більше коштів, ніж економіка могла швидко окупити. У результаті після хвилі ейфорії наставали болючі фінансові корекції.

Ще одна проблема – фізична інфраструктура.

BIS звертає увагу, що розвиток штучного інтелекту вже створює дефіцит електроенергії, сучасних мікрочипів, обладнання для електромереж та інших критично важливих ресурсів. Це може не лише стримувати розвиток галузі, а й підсилювати інфляційний тиск.

Також занепокоєння викликає те, як саме фінансується гонка ШІ-інвестицій.

За даними BIS, дедалі більше коштів проходить через приватні кредитні фонди, складні лізингові схеми та непрозорі домовленості між розробниками ШІ, виробниками чипів і власниками дата-центрів. Такі механізми набагато важче контролювати, ніж традиційне банківське кредитування.

Якщо інвестори раптом втратять віру у швидку окупність штучного інтелекту, це може вдарити не лише по акціях технологічних компаній, а й по корпоративному боргу, кредитних ринках і загалом фінансовій системі.

При цьому сам BIS не ставить під сумнів перспективи штучного інтелекту. У звіті наголошується, що ШI вже підтримує світову економіку, стимулює інвестиції та має потенціал суттєво підвищити продуктивність у майбутньому.

Але регулятори застерігають, що навіть справжні технологічні революції часто супроводжуються фінансовими «бульбашками», якщо очікування інвесторів починають випереджати реальні економічні результати.

Бекграунд. Як повідомлялося, штучний інтелект впливає на хід виборів у США та може стати головною темою президентської кампанії.