У САП пояснили, як подолати корупцію в оборонній сфері
Наразі НАБУ та САП не вистачає людей та ресурсів, щоб зробити це самостійно
Корупція в оборонній сфері безпосередньо підриває обороноздатність України, а одним із нових ризиків стає поява впливових бенефіціарів серед компаній – постачальників озброєння. Водночас ефективно протидіяти цим схемам лише силами НАБУ та САП неможливо – для цього потрібна системна співпраця з Міністерством оборони.
Про це директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко заявили під час брифінгу, присвяченого підсумкам роботи за перше півріччя.
За словами Кривоноса, оборонна сфера залишається одним із головних пріоритетів для НАБУ та САП.
«Безумовно, корупція підриває обороноздатність країни. Це абсолютний факт. Якщо говорити про злочини у сфері оборони, то оборонка перебуває у фокусі нашої уваги. Це один із найвищих пріоритетів, на який НАБУ та САП спрямовують найбільше ресурсів для розслідувань», – сказав він.
Директор НАБУ зазначив, що характер корупційних ризиків у сфері оборонних закупівель змінюється.
«Зараз відбувається певна трансформація корупції. У великих компаніях – постачальниках озброєння раптом можуть з'являтися впливові бенефіціарні власники», – заявив Кривонос.
За його словами, серед таких бенефіціарів можуть опинятися високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів.
«На підставі домовленостей чи якихось невідомих джерел серед них опиняються високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів. Фактично вони стають співбенефіціарами тих чи інших компаній», – зазначив директор НАБУ.
Він пояснив, що зовні такі випадки можуть виглядати як звичайні великі контракти на постачання озброєння, однак детективів цікавить, яким чином компанія отримала контракт і чи не була при цьому усунута конкуренція. За словами Кривоноса, розслідування таких справ є складними, оскільки потребують встановлення кінцевих бенефіціарних власників і відстеження значної кількості фінансових операцій.
Водночас керівник САП Олександр Клименко наголосив, що викорінити корупцію в оборонній сфері лише силами антикорупційних органів неможливо.
«Чи можемо ми побороти корупцію в оборонці силами НАБУ і САП? Ні, не можемо. Тому що величезний бюджет, величезна кількість закупівель, у кожній із них може бути певний корупційний ризик», – заявив він.
За словами Клименка, ефективна протидія корупції можлива лише у співпраці з Міністерством оборони. Він повідомив, що нещодавно Міноборони вперше звернулося до НАБУ з проханням провести аналіз корупційних ризиків у сфері оборонних закупівель.
«Вони надали такий аналіз, і це лише може бути в такому симбіозі, коли Міністерство оборони також вживає заходів для того, щоб зменшити цю корупцію», – пояснив керівник САП.
Він додав, що НАБУ та САП можуть розслідувати конкретні кримінальні провадження й викривати корупційні схеми, однак саме Міністерство оборони має ухвалювати адміністративні рішення, які не дозволять їм повторюватися.
«Чи існує там корупція? Так, існує. Як її подолати? Це послідовні кроки. Якщо ми бачимо, що на закупівлях ідуть відкати, потрібно запроваджувати адміністративний ресурс», – сказав він.
За словами керівника САП, насамперед ідеться про прозорі конкурси та закупівлі, щоб перемагали компанії, які пропонують якіснішу продукцію за нижчою ціною.
Водночас Клименко заявив, що загалом рівень корупції в Україні не знижується, а на найвищому рівні влади навіть зростає. За його словами, держава досі не демонструє достатньої політичної волі для системної боротьби з нею.
Він нагадав, що на державному рівні досі не вирішено низку ключових питань, зокрема створення експертної установи, скасування «правок Лозового», які дозволяють підозрюваним уникати відповідальності з процесуальних підстав, а також надання САП права самостійно повідомляти про підозру народним депутатам.
«Ми не повинні залежати від волі іншої посадової особи, яка не має відношення взагалі до антикорупційної інфраструктури», – наголосив Клименко.
Окремо він закликав створювати міжнародні слідчі групи для розслідування транснаціональної корупції. За його словами, у справі «Мідас» легалізація коштів охоплює кілька юрисдикцій, тому ефективне розслідування потребує тісної співпраці з правоохоронними органами інших держав.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викрили ймовірну схему заволодіння коштами під час реалізації проєкту добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції в Миколаївській області.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].


















