Цифровізація як основа розвитку оборонно-промислового потенціалу України

Україна отримала черговий транш у 3,3 млрд євро від ЄС у межах програми Ukraine Support Loan. Гроші на оборону мають комбіноване призначення, що є важливим для розвитку українського ОПК. Чи готові українські виробники відповідати вимогам європейських партнерів щодо якості, масштабів виробництва та прозорості? З якими проблеми виробники стикаються сьогодні та чи здатна цифровізація їх вирішити? Про все це поговорили з Олексієм Щербатенком, співласником IT-Enterprise та SmartTender.

- Як розробники однієї з найбільших ERP систем в Україні, чи можете ви сказати, які саме зараз стоять виклики українського MіlTech?

- У нашому фокусі завжди були рішення для середнього та великого бізнесу. Сьогодні ми автоматизовуємо процеси на сотнях великих виробничих підприємств, зокрема для оборонного промислового сектору (ОПК) вже реалізували більше 50 проєктів.

Спираючись на багаторічний досвід, ми оцінюємо ефективність цифрових рішень через їх практичне застосування та результативність. Коли сьогодні ми зустрічаємось з виробниками, то я бачу одну закономірність: швидке зростання і, при цьому, відсутність єдиного цифрового середовища для планування, обліку та контролю виробничих процесів, який би відповідав масштабам.

За роки війни багато MilTech стартапів виросли з команди в 10-20 людей в десятки, а то й сотні разів. Проте досі використовують рішення, які вже не можуть ефективно вирішити та автоматизувати зовсім інший обсяг виробництва. І це не дивно, адже інструменти, що колись допомагали вам створювати класні речі “в гаражі”, не можуть і не мають робити те ж саме в масштабах “заводу”.

- Які ключові проблеми в MіlTech вже здатні розв’язати IT-рішення?

- Якщо говорити про ефективну цифовізацію, то це має бути єдина екосистема, що дозволяє перейти від ручної роботи та використання паралельно декількох програмних продуктів до наскрізного управління в режимі онлайн “24 на 7”.

Ми бачимо чотири ключові виклики, з якими зараз стикаються виробники:

• Відсутність інформаційної системи, яка б розраховувала прогнозні дати виготовлення замовлень, грунтуючись на рівні завантаження виробництва поточними замовленнями. Виробники не можуть одразу повідомити замовнику реалістичну дату виготовлення партії та витримати дедлайни її виготовлення.
• Простежуваність наскрізного ланцюжка виробництва замовлень – неможливість швидко визначити, з яких комплектуючих виготовлено замовлення та на якому етапі могла виникнути проблема, якщо партія виявилась бракованою.
• Ефективне перепланування виробництва в режимі реального часу з урахуванням виконання плану попередньої зміни, обстрілів та інших обставин.
• Чітке розуміння собівартості кожної партії до рівня окремих комплектуючих.

В умовах реальної війни це дуже важливо, адже тільки так можна швидко керувати всіма процесами – від управління фінансами, виробництвом до логістики та постачання на фронт.

- Чи можливе збільшення виробництва х100 у MilTech за допомогою штучного інтелекту?

- Так, звісно, сьогодні ШІ здатен стати одним з чинників масштабування. Але тільки після того, як на виробництві налагоджені попередні процеси і ШІ отримує чисті дані. Сьогодні ШІ у виробництві може навіть управляти обладнанням. Ми активно працюємо над розвитком нашої фабрики AI-асистентів, які впроваджуємо у всі інструменти абсолютно всіх наших бізнесів – IT-Enterprise, MASTER, SmartTender.

Якщо говорити про промисловість, то наші AI-асистенти вже автоматизують формування технологічної та конструкторської документації, обробляють наявну  документацію різних типів, в т.ч. технічну, попереджають несправності обладнання та керують деякими процесами виробництва.

- ШІ може подолати кадровий дефіцит у промисловому секторі, чи про це ще рано говорити?

- Ми регулярно спілкуємося з представниками різних промислових галузей, тому добре розуміємо, які виклики сьогодні є найбільш актуальними. Я б сказав, що нестачу людей на підприємствах нічим іншим, окрім цифрових інструментів, не вирішити.

З цим чудово справляються AI-асистенти, які вже навіть вміють взаємодіяти між собою. Для наших клієнтів вони вже працюють з конструкторською документацією, автоматично розпізнають та на її основі створюють технологічну документацію.

- Що може допомогти українським MilTech-компаніям оцінити реальний попит і масштабуватися відповідно до потреб ринку?

- Дані – це база для зростання, проте йдеться не лише про великі масиви інформації, а про якісні, чисті й актуальні дані, які дають виробникам реальну картину ринку. Саме вони допомагають бачити попит, прогнозувати потреби, оцінювати конкурентів на основі фактів, а не припущень.

Так, на електронному майданчику SmartTender у нас є такий інструмент – аналітичний модуль. Сьогодні він вже допомагає постачальникам масштабуватись та отримувати більше контрактів.

- Які перспективи виходу українських MilTech-виробників на міжнародні ринки?

- Окрім вітчизняного ринку я бачу велику перспективу в тому, що українські оборонні технології можуть і вже стають затребуваними на інших ринках. Бо ми тестуємо все в умовах реальної війни. Тож сектору потрібно розуміти, що купують не тільки технологічні продукти, купують у тих, хто вміє ефективно управляти виробництвом, веде точний розрахунок собівартості та може вчасно постачати партії.

Ми вже бачимо, що країни ЄС готові інвестувати в українські оборонні технології, а отже маємо будувати виробництво за сучасними європейськими стандартами – із прозорими процесами, цифровим управлінням та вимірюваною ефективністю. Без цього фінансування не продовжиться, а отже змінюватись доведеться всім.

Має змінюватись також й IT-сектор. У нашому випадку, навпаки, ми спрощуємо інтерфейси всіх наших продуктів. Технології мають бути ефективними, але в той же час – вони мають бути практичними і зрозумілими. Сьогодні мета українського Miltech перейти від окремих стартапів до зрілої високотехнологічної галузі з масштабним виробництвом та сучасними й автоматизованими процесами управління.