Після відставки Жумаділова АОЗ може очолити його наступник у «Медзакупівлях» – ZN.UA

Після відставки Жумаділова АОЗ може очолити його наступник у «Медзакупівлях» – ZN.UA

Від керівництва АОЗ залежить те, наскільки швидко закуплена зброя потрапляє до військових

Після відставки Жумаділова АОЗ може очолити його наступник у «Медзакупівлях» – ZN.UA
фото DR

Генеральний директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов залишає посаду з 1 вересня. Потенційним наступником називають Олега Кльоца – колишнього керівника «Медичних закупівель України» та наступника Жумаділова на цій посаді, повідомляє ZN.UA.

За даними джерел видання в Міністерстві оборони, Кльоц є одним із кандидатів на посаду голови АОЗ. Його називають людиною Жумаділова.

Кльоц працював у «Медзакупівлях» із 2021 року, почавши з посади у відділі логістики. Згодом він очолив логістичний напрям, став заступником гендиректора з управління поставками, а в січні 2025 року очолив підприємство. На посаді гендиректора він залишався до травня 2026 року.

Тож потенційна зміна керівника АОЗ може виявитися не зміною підходу, а продовженням нинішньої управлінської лінії.

АОЗ – не звичайне державне підприємство. З 1 січня 2026 року агенція й Державний оператор тилу працюють як єдина структура, юридично об'єднана на базі АОЗ. Тепер через неї проходять закупівлі озброєння, військової техніки, дронів, боєприпасів та іншого забезпечення для армії.

Йдеться про сотні мільярдів гривень. За оцінкою hromadske, бюджет закупівель у новій системі перевищує 600 млрд грн.

Тому від керівництва АОЗ залежать умови контрактування, робота з постачальниками, контроль за виконанням договорів і те, наскільки швидко закуплена зброя потрапляє до військових.

При цьому до роботи Жумаділова на посаді накопичилися запитання. У липні «Українська правда» повідомляла, що станом на 1 січня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість АОЗ перевищувала 45 млрд грн.

Ще раніше Жумаділов звільнив свого заступника, колишнього директора НАБУ Артема Ситника. Після цього АОЗ ліквідувала створену Ситником систему внутрішнього контролю, яка мала запобігати закупівлям зброї через посередників за завищеними цінами. Центр протидії корупції тоді різко розкритикував це рішення.

Водночас за Жумаділова АОЗ розвивала цифрову систему DOT-Chain Defence, через яку військові частини можуть замовляти безпілотники та іншу продукцію без тривалих традиційних процедур. У першій половині 2026 року Жумаділов заявляв, що мета АОЗ – залучити до цієї системи понад 80% ринку безпілотних систем.

Бекграунд. Як повідомлялося, через військовий «маркетплейс» DOT-Chain Defence за рік військові отримали понад 1,2 млн дронів і техніки.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло