Жінки в Україні заробляють на 27% менше за чоловіків: найбільший розрив — у мистецтві

У першому кварталі 2026 року середня зарплата жінок в Україні була на 27% нижчою за зарплату чоловіків. Найбільша різниця зафіксована у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – майже 47%.

За даними Державної служби статистики, у січні–березні середня номінальна зарплата штатних працівників в Україні становила 28 885 грн.

При цьому чоловіки в середньому отримували 33 798 грн, а жінки – 24 791 грн. Тобто різниця становила 9007 грн на місяць, а співвідношення жіночої та чоловічої зарплати – 73%.

Найбільший гендерний розрив Держстат зафіксував у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 47,1%. Далі йдуть фінансова та страхова діяльність – 38,7%, а також інформація та телекомунікації – 37,8%.

«Найбільше страждає сфера мистецтва – це 47% різниці в середньому. Далі йде сфера фінансів – 39% і технологій – 38%.

У державному секторі ситуація трошки краща, там до 6% різниці – це один із найкращих показників», – розповіла менеджерка зі стратегічних комунікацій ГО «Ла Страда – Україна» Ольга Дунебабіна в ефірі програми «Ранок дома» на телеканалі «Дім».

До повномасштабного вторгнення гендерний розрив в оплаті праці в Україні був значно меншим. За даними Держстату, у 2021 році він становив 18,6%. Відновлені статистичні дані за І квартал 2026 року показали вже 27%.

Водночас нинішній показник не означає, що жінкам автоматично платять на 27% менше за чоловіків за однакову посаду. Гендерний розрив у зарплатах відображає загальну різницю в середніх доходах і залежить, зокрема, від того, у яких галузях і на яких посадах працюють чоловіки та жінки.

Серед причин розриву українські державні органи та дослідники називають гендерну сегрегацію ринку праці: чоловіки частіше представлені на керівних і високооплачуваних посадах, тоді як жінки частіше працюють у сферах із нижчою оплатою.

Важливим фактором також залишається нерівний розподіл неоплачуваної роботи – догляду за маленькими дітьми та іншими членами сім'ї.

Доглядові обов'язки можуть впливати і на можливість отримувати додатковий дохід. Жінки частіше обмежені у можливості працювати понаднормово, їздити у відрядження або обирати формати зайнятості, які передбачають премії, надбавки та інші доплати.

У травні 2026 року Кабінет Міністрів затвердив операційний план на 2026–2028 роки для реалізації Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року. Документ передбачає, зокрема, зміни до трудового законодавства щодо однакової оплати за аналогічну працю та працю рівної цінності незалежно від статі.

Кінцева ціль стратегії – скоротити гендерний розрив із базового показника 18,6% до 13,6% у 2030 році, тобто на 5 процентних пунктів.

Бекграунд. Також ми писали про те, що  жінки самі просять  меншу зарплату: нове дослідження показало, звідки починається гендерний розрив у доходах.