Новий російський дрон «Герань-5» може розвивати швидкість до 1000 км/год, але Україна шукає його вразливе місце
Згідно з даними, оприлюдненими ГУР та проаналізованими виданням Defense Express 11 листопада, новітній російський безпілотник «Герань-5» (версія K5-K) значно перевершує можливості, притаманні звичайним ударним дронам. Він поєднує в собі дальність польоту 1000 км, бойову частину вагою 90 кг, оптичну систему наведення на кінцевій ділянці траєкторії та здатність розвивати швидкість, що наближається до 1000 км/год.
На основі цих характеристик Defense Express стверджує, що цей виріб доречніше класифікувати як малогабаритну крилату ракету, аніж просто як чергову модифікацію в лінійці «Гераней».
За інформацією ГУР, крейсерська швидкість «Герані-5» становить 450 км/год. Однак під час виконання «певних маневрів» апарат може прискорюватися до 1000 км/год.
Така значна різниця між крейсерською та максимальною швидкістю має важливе значення.
На думку аналітиків Defense Express, швидкість зростає на етапі набору висоти перед різким пікіруванням на ціль. Якщо це так, то «Герань-5» досягає своєї максимальної швидкості лише на фінальному етапі атаки, коли часу для перехоплення залишається вкрай мало.
Водночас на основній ділянці польоту крейсерська швидкість близько 450 км/год робить цей апарат вразливим для дронів-перехоплювачів, розроблених спеціально для боротьби з російськими реактивними версіями «Шахедів».
Це може надати Україні відносно економний спосіб протидії новій загрозі.
Згідно з оцінками на основі відкритих даних, вартість навіть базової версії «Герані-5» становить щонайменше $200 000 за одиницю. Як зазначають у Defense Express, з погляду співвідношення «вартість – ефективність», застосування дронів-перехоплювачів або зенітних ракет проти такої цілі є цілком виправданим.
Крім того, модифікація K5-K виглядає небезпечнішою за базову версію «Герані-5», оскільки, попри менші габарити, вона оснащена російською оптичною системою наведення «Сусанін». Оптична система наведення на кінцевій ділянці траєкторії може зменшити залежність зброї від супутникової навігації, а також потенційно підвищити її ефективність при ураженні визначених цілей в умовах застосування засобів радіоелектронної боротьби.
Через це знищення ракет «Герань-5» у польоті – це лише частина завдання.
Не менш важливим є обмеження можливостей росії щодо їх запуску, проте в публічному доступі досі бракує інформації про цей тип озброєння.
Наразі невідомо, чи можуть «Герань-5» запускатися з літальних апаратів, які саме російські військові підрозділи експлуатують ці системи, а також яка інфраструктура необхідна для їхнього запуску.
Щодо наземних пусків, також залишається незрозумілим, чи використовує росія виключно великі стаціонарні катапульти, чи вже розробила мобільні пускові установки, здатні швидко змінювати вогневі позиції.
Бекграунд. Як повідомлялося, ЗСУ вдарили по базі елітного російського підрозділу дронів «Рубікон» у Бердянську.
