АМКУ та бізнес: як порозумітися відносно штрафних санкцій

Стосунки регулюючих органів з вітчизняним бізнесом навряд чи можно назвати простими. Водночас, певні зрушення у регуляторній політиці держави останнім часом відбуваються. Так, після зміни керівництва Антимонопольного комітету України (АМКУ, Комітет) у травні 2015 року в його діяльності стали помітні позитивні зміни – представники бізнесу і громадськості, а також провідні західні експерти відмічають, що робота Комітету стала більш публічною і прозорою. Було впроваджено низку ініціатив, завдяки яким АМКУ став ближчим до учасників ринків. Наразі рішення АМКУ публікуються, а члени відомства широко висвітлюють його підходи на численних заходах і навіть у соціальних мережах.

Такий новий курс АМКУ гаряче підтримується з боку ділових кіл, проте все ще залишаються проблемні питання, які вимагають узгодження на законодавчому рівні. Одним із таких невирішених і досі питань є монопольна влада АМКУ при визначенні розмірів штрафів за порушення конкурентного законодавства. Так, на сьогодні АМКУ фактично  є єдиним органом, який встановлює розмір штрафу без можливості суду його переглянути. Що ж може зробити суд? Нечисленна практика показує, що в компетенції суду скасувати штраф і відправити питання на перегляд у той самий АМКУ. Очевидно, що це створює замкнене коло, в якому воля і рішення АМКУ є останніми, а сам АМКУ – реально єдиною інстанцією в питаннях визначення штрафів для порушників конкурентного законодавства.

До всього іншого, бізнес однозначно не може спрогнозувати, яким чином АМКУ буде визначена сума стягнення. Ще у вересні 2015 року Комітет затвердив документ щодо визначення розміру штрафів, який не має обов'язкової юридичної сили. Судові прецеденти показують – суд, що й не дивно з огляду на юридичний статус документа, не бере до уваги аргументи бізнесу стосовно невідповідності розрахунку штрафів його положенням.

Як підсумок, маємо ситуацію, коли суб'єктам господарської діяльності на практиці легше шукати «порозуміння» з представниками АМКУ, ніж звертатися до суду в законний спосіб. Для усунення таких ситуацій і демонополізації відповідних повноважень АМКУ Комітет ВРУ з питань економічної політики ще 19 березня 2015 року вніс до парламенту законопроект №2431, який одразу знайшов підтримку в бізнесу.

Законопроект передбачає два основних положення. Перше стосується затвердження методичного документа із визначення розміру штрафів. За задумом законопроекту такий документ, на відміну від уже існуючого, повинен бути затверджений нормативно-правовим актом АМКУ, таким чином ставши частиною українського законодавства і обов’язковим для застосування під час нарахування сум штрафних санкцій.

Друге ключове положення передає у відання господарських судів компетенцію перегляду рішень АМКУ. Передбачається, що судді матимуть повноваження не лише скасувати або підтвердити розмір штрафу, але й на свій розсуд, керуючись положеннями того ж таки методичного документа, зменшити або збільшити його. Таким чином, суд перебирає на себе функцію перегляду рішень АМКУ, що є типовим для більшості розвинутих систем конкурентного права. 

Яка ж головна мета законопроекту №2431? Однозначно такою є боротьба з корупцією. Наявність легальної можливості оскаржити розмір накладеного АМКУ штрафу в суді та, таким чином, позбавлення АМКУ ексклюзивності на його перегляд, мінімізує корупційний елемент звернення до АМКУ в «неофіційному» порядку. Наразі відомо про декілька гучних справ, коли АМКУ були застосовані безпрецедентно великі суми штрафів, які в підсумку були переглянуті та зменшені ним же в кілька десятків разів.

До прикладу, відома справа, коли АМКУ за спотворення результатів торгів наклав штраф на компанії «Хюндай Мотор Україна» і «Паритет Моторс» у загальному розмірі 77 млн гривень, але через деякий час, виявивши «складне фінансове становище» одразу обох компаній, зменшив багатомільйонний штраф до 150 000 гривень. Інший випадок – накладення Комітетом штрафу у 50 млн гривень на ДП «Львівська залізниця», який у подальшому і за аналогічних підстав був переглянутий тим же АМКУ до 250 000 гривень. Різниця у сумах в понад 500 разів щонайменше викликає подив. Але обидва штрафи – у межах чинного законодавства, яке тоді, як і тепер, передбачає лише верхню межу санкції і жодного формально обов’язкового порядку визначення її конкретного розміру.

Водночас АМКУ буде змушений більш ґрунтовно і всебічно підходити до визначення розміру штрафних санкцій, зважаючи на можливість бізнесу оскаржити такі дії. У разі прийняття законопроекту №2431 ми зможемо говорити про підвищення якості роботи і самого АМКУ – розуміючи, що його рішення може бути повністю переглянутим судами, Комітет буде поставлений перед необхідністю розглядати справи і накладати санкції відповідно до характеру і ступеня шкоди для конкуренції вчиненим діям.

Крім того що важливість прийняття даного законопроекту випливає із необхідності боротьби з сірими схемами, а також бажанням українського бізнесу вести справи чесно і відкрито, відповідні зобов’язання України передбачені також і положеннями угоди про Асоціацію між Україною та Європейським союзом, які є обов'язковими для виконання українською стороною. Так, одне з положень угоди передбачає умову перегляду судом санкцій чи заходів, винесених АМКУ.

Як і будь-яке нововведення, законопроект №2431 має своїх критиків. Противники прийняття законопроекту аргументують свою позицію, по-перше, тим, що на сьогодні суди не володіють необхідним рівнем компетенції і знань, потрібних для розгляду таких справ. Це твердження здається досить суперечливим, бо судді зараз розглядають справи за іншими спеціалізаціями, які також вимагають спеціальної експертизи. Наприклад, справи про інтелектуальну власність, податкові спори тощо. У таких випадках під час розгляду справи часто залучають експертів, які володіють необхідними знаннями. Це світова практика, яка використовується практично в усіх розвинених правових державах.

Також як аргумент проти законопроекту №2431 використовують твердження, що корупція в судах не дозволить справедливо переглядати рішення АМКУ, а навпаки, перешкоджатиме роботі нового складу АМКУ, який встиг себе зарекомендувати з позитивного боку. Однак тут потрібно брати до уваги всі обставини.

По-перше, абсолютно хибно пов’язувати законодавче поле для діяльності АМКУ з конкретними персоналіями – очільниками відомства. По-друге, судова система пропонує три інстанції для розгляду однієї справи, що зменшує шанси винесення несправедливого рішення. По-третє, зараз у розпалі судова реформа, яка спрямована на очищення судової гілки від корупційних елементів і встановлення прозорого та чесного судочинства. Ну і головне, жоден державний орган не може виносити такі рішення, суть яких не можна оскаржити в суді. Це суперечить основним правам і свободам, передбаченим Конституцією України та Європейською Хартією про права людини, а саме праву на звернення до судового органу для оскарження рішення органу державної влади.

Звертаючись до досвіду таких провідних європейських юрисдикцій, як Німеччина і Франція, варто зазначити, що в цих країнах давно встановлена компетенція власних судових органів щодо перегляду розміру штрафів конкурентних відомств. Більше того, наші найближчі сусіди, такі як Польща, Угорщина і Румунія, також мають аналогічні положення, що говорить про перевірену позитивну практику в державах зі схожими соціальними і економічними умовами розвитку.

Підсумовуючи, маємо переконання, що законопроект №2431 здатен вирішити одразу декілька проблемних питань, які наразі склалися у взаємовідносинах бізнесу та АМКУ. Власне, діяльність самого АМКУ спрямована на встановлення чесних умов для діяльності на ринку, що неможливо без накладення справедливих штрафів – накладення АМКУ нерівнозначних штрафів за подібних умов саме собою призводить до спотворення конкуренції. Не має сумнівів, що прийняття законопроекту №2431 – правильний і очікуваний крок. Тішить, що подібної думки і сам голова АМКУ Юрій Терентьєв, який у своєму інтерв'ю порталу Delo.ua вказав, що «... ми [АМКУ] готові жити і працювати в умовах, коли суд буде переглядати розмір нашого штрафу, але для того, щоб він міг це робити, повинна бути методика нарахування штрафу, щоб суд не підміняв Антимонопольний комітет, а перевіряв відповідність рішення». Саме такі положення і покладені в основу законопроекту №2431.