Захворіло у світі
30,183,223
Померло у світі
946,158
Вилікувалось у світі
20,532,559
Захворіло в Україні
169,472
Померло в Україні
3,468
Вилікувалось в Україні
75,486
Більше неба: як аеропорту Бориспіль підлаштуватися під лоукостерів

Більше неба: як аеропорту Бориспіль підлаштуватися під лоукостерів

І чому термінал F оптимальний саме для цих перевізників

Цей матеріал також доступний російською
Більше неба: як аеропорту Бориспіль підлаштуватися під лоукостерів
Термiнал F
Фото Shutterstock

10 липня лоукостер Ryanair повідомив, що відмовляється від польотів в Україну, та скасував продаж квитків на рейси до нашої країни. Причиною стали умови МА Бориспіль, які його керівництво висунуло перевізнику. Це понад 10 пунктів; найголовніші з них полягали у тому, що лоукостеру відмовляють у знижці на рейс Київ – Лондон та пропонують невеликий і старий термінал В замість нового F.

Днями прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що головні столичні повітряні  ворота мають розвиватися як авіаційний хаб, а лоукостам взагалі треба придивитися  до аеродрому в Гостомелі, що згодом може бути переобладнаний під такі перельоти. У міністра інфраструктури Володимира Омеляна інша думка – він вважає, що хабова модель Борисполя не суперечить співпраці з лоукостом, а термінал F можна й виправдано відкривати під такі проекти. Mind звернувся за коментарем до Дмитра Денисова, юриста, який добре знається на авіаційній галузі. Крім того, він у різні часи працював на керівних посадах в аеропорті Бориспіль.

Які термінали є в Борисполі? МА Бориспіль – єдиний аеропорт в Україні, у якого є три термінали: D, F та В. Термінал В, побудований ще за радянських часів, та термінал F, який був введений в експлуатацію у 2010 році, зараз законсервовані. На даний час працює лише термінал D. Це теж новий термінал, його відкрили навесні 2012 року.

Термінал D має все, щоб надавати комфортні та якісні послуги пасажирам, у тому числі й трансферним. Тим він і цікавий авіакомпаніям, у яких суттєва частка трансферних пасажирів (частка трансферних пасажирів у загальному пасажиропотоку Борисполя складає понад 30%, більшість з яких привозить авіакомпанія МАУ. – Mind).

Але є ще термінал F – незручний для обслуговування трансферних пасажирів, але він підходить для обслуговування рейсів point to point, на яких спеціалізуються низькобюджетні авіакомпанії, такі як Ryanair, WizzAir, EasyJet та ін.

Термінал В для цього  не зовсім підходить, оскільки перед ним розташований перон М, права частина якого задіяна під обслуговування літерних рейсів.  F можна експлуатувати до третьої фази розвитку аеропорту, а це 30 млн пасажирів на рік. За попередніми прогнозами, аеропорт зможе вийти на такі показники не раніше 2030 року.

Що заважає аеропорту віддати зараз термінал F лоукостерам? Керівництво Борисполя каже, що у терміналі F не вистачає обладнання. Тому на його запуск знадобиться певний час та чималі гроші (за словами гендиректора а/п Павла Рябікіна, потрібно понад 100 млн грн та майже шість місяців. – Mind).

Про яке обладнання йдеться? Усе, що потрібно для обслуговування пасажирів, там вже має бути. Система видачі багажу індивідуальна, її неможливо перенести в інший термінал. Стійки реєстрації в тому обсязі, в якому вони спочатку передбачалися, – непотрібні, оскільки більшість пасажирів проходять онлайн-реєстрацію і мандрують з мінімальною кількістю багажу. Питання хіба що можуть виникнути з обладнанням пунктів контролю авіабезпеки. 

Зарплатня співробітникам, які підтримують роботу термінала  F, – це невеликі витрати, що аеропорт зуміє перекрити від здачі в оренду приміщень в терміналі F. Витрати на персонал, що займається наземним обслуговуванням, теж будуть мінімальні, бо перелік послуг, що замовляються, мінімальний, а решта надається за додаткову плату.

Скільки рейсів зможе «пройти» через термінал F? Цікава інформація щодо кількості рейсів, під які аеропорту, нібито, економічно виправдано  відкривати цей термінал (за словами Євгена Дихне, заступника гендиректора МА Бориспіль, це понад 30 лоукост-рейсів на добу. – Mind). Якщо помножити кількість крісел Boeing737, що використовує у своєму флоті  Ryanair, на 30 рейсів на добу, то на рік це буде 4 млн пасажирів! Стільки разом за рік обслуговують усі українські регіональні аеропорти.

У якому стані злітно-посадкова смуга? Так, дійсно біля термінала F є стара ЗПС, вона потребує капітального ремонту. Але нічого не заважає лоукостам літати з нової смуги. Головне, що біля термінала F є зручно розташований перон для літаків.  До речі, Ryanair повністю влаштовував варіант обслуговування в цьому терміналі.

До того ж, нагадаю, що до 2013 року авіакомпанії обслуговувались у F та літали з нової смуги, і в них не було на це жодних нарікань.

Щодо навантаження на смугу – в Борисполі реально забезпечити щонайменше 40 операцій на годину, тобто часу вистачить усім: класичним перевізникам, які вже тут працюють, й тим, хто зайде й нарощуватиме кількість рейсів. Тому ж лоукостеру Ryanair.

Інфраструктури в аеропорту достатньо, кваліфікованого персоналу – теж, залишилась лише невизначеність з тарифами.

Як будувати цінову політику? Тут потрібно говорити не про знижки, а про встановлення справедливої ціни на послуги, що отримуються авіакомпаніями. Директивою Європейського парламенту та Ради Європи від 11 березня 2009 року «Про аеропортові збори» встановлено, що такі збори можуть бути диференційовані залежно від обсягів наданих послуг. До речі, відповідно до проекту угоди про спільний авіапростір між Україною та ЄС ця директива має бути інкорпорована в законодавство України. 

Повернемося до терміналів у Борисполі – з одного боку, є D, про який керівництво аеропорту заявило, що він потребує реконструкції (збільшення галереї, зони обслуговування трансферних пасажирів, кількості виходів на посадку – а це нові чималі витрати), і вартість будівництва якого вже на сьогодні перевищує 2 млрд грн. І це без інфраструктури (під’їзної дороги, трансформаторної підстанції, котельні тощо). А з іншого боку – є термінал F, з вартістю трохи більшою за 200 млн грн. Чи може бути в цих терміналах однаковий пасажирський збір? На мій погляд, відповідь очевидна. Це як продавати «мерседес» і «ланос» за однією ціною.

Що робити далі? Міністерство інфраструктури має продовжити свою правильну і вчасну ініціативу щодо створення умов для роботи авіакомпаній з різними бізнес-моделями та встановити диференційовані аеропортові збори залежно від персоналізованих послуг, що потрібні авіакомпаніям.

Тарифи на аеропортові збори (в аеропортах, що обслуговують понад 5 млн пасажирів на рік) має встановлювати міністерство, а не керівництво аеропорту шляхом надання знижок. I тоді зникнуть розмови, що це зроблено «під когось», а авіакомпанія зможе самостійно обирати, де вона хоче обслуговуватися – в комфортному терміналі D за $17 чи в мінімалістичному терміналі F за $2.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті