Шукаючи вихід: як домогтися розблокування ПДВ-накладних

Уже два місяці, з 1 липня, в Україні працює система блокування ПДВ-накладних. І хоча у бізнесу було достатньо часу, щоб підготуватися до чергової «перевірки» з боку фіскальних органів, припинення накладних все одно стало для багатьох підприємців шоком.

За даними Державної фіскальної служби (ДФС), станом на 1 серпня було зареєстровано 19,6 млн накладних на суму майже 105 млрд грн. З них припинено близько 162 000 накладних на 2,5 млрд грн. Нескладно підрахувати, що в загальній масі ПДВ блокується біля 1% накладних. З одного боку, це небагато. З іншого – цей факт навряд чи заспокоює тих платників податків, які втрачають гроші та контрагентів через примхи ДФС. Адже незважаючи на те, що за допомогою механізму блокування податківці намагаються відловлювати схемників і мають намір покінчити з хибною практикою «злодійства» податкового кредиту, самі фіскали визнають, що система недосконала. Іншими словами, під критерії підозрілих і ризикових потрапляють й зовсім «білі» операції. І тому навіть сумлінні платники будуть змушені доводити ДФС, що вони займаються реальним бізнесом, а не «скрутками».

Кого це стосується? Згідно з наказом Міністерства фінансів №567 від 13 червня 2017 року, податкова накладна може бути заблокована в тому випадку, коли вона відповідає таким критеріям:

• обсяг поставки товарів/послуг, відображених у накладній, у 1,5 разу перевищує обсяг закупівлі (так званий критерій «умовного складу»);
• у залишках придбаної продукції понад 75% позицій, що належать до так званої групи ризику (перелік таких товарів за кодами УКТЗЕД затверджує ДФС); до цього списку, наприклад, потрапила продукція сільського господарства, багато харчових продуктів, корисні копалини, товари повсякденного попиту;
• відсутність ліцензій, які підтверджують право платника податків на певні види діяльності (виробництво, імпорт, продаж підакцизних товарів).

При цьому дія механізму блокування не поширюється на компанії, що реєструють ПДВ-накладні за операціями з неплатниками ПДВ, компанії з щомісячним обігом до 500 000 грн, керівник яких займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох платників податків, компанії, що сплатили за 2016 рік податків на суму понад 5 млн грн, і компанії з податковим навантаженням понад 5%, у яких сума ПДВ в накладних, зареєстрованих поточного місяця, не перевищує найбільшу місячну суму податку за останній рік, помножену на коефіцієнт 1,3.

Як відбувається блокування? Відповідно до підпункту 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинки реєстрації ПДВ-накладної/розрахунку коригування платник податків протягом дня отримує від контролюючого органу електронну квитанцію, яка підтверджує факт блокування. Ця ж інформація направляється і контрагенту платника.

При цьому слід зауважити, що бізнес часто скаржиться на те, що кабінет платника податків останнім часом працює зі збоями, внаслідок чого повідомлення про блокування приходять з істотною затримкою.

Що робити? У компанії, яка зіткнулася з блокуванням накладних, є два шляхи. Перший – звернутися із запитом до спеціальної комісії при ДФС і підтвердити законність угоди. Другий – оскаржити рішення комісії (якщо воно буде негативним) в адміністративному або судовому порядку.

На звернення до ДФС платнику податків відводиться 365 днів з моменту блокування накладної. До територіального підрозділу фіскальної служби, де компанія перебуває на обліку, необхідно подати:

• квитанцію, в якій міститься повідомлення про зупинку реєстрації;
• детальні пояснення щодо призупиненої господарської операції;
• вичерпний перелік документів, які підтверджують законність господарської операції.

Залежно від критерію, на підставі якого відбулося блокування ПДВ-накладної, документи можуть бути наступними:

• листування з контрагентами;
• договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, що купують продукцію для здійснення господарської операції;
• первинні документи про постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типових форм і галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
• документи, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорта якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як збільшити шанси на позитивне рішення комісії при ДФC? Рекомендується додавати до пакету документів докладні пояснення по суті кожної операції. Особливо це стосується тих випадків, коли у податківців виникають підозри щодо «пересорту» продукції. Наприклад, якщо компанія займається вирощуванням зернових і закуповує пально-мастильні матеріали, добрива, посівний матеріал, а продає пшеницю або ячмінь.

Варто зазначити, що представники фіскальної служби можуть вважати наведені аргументи і надані документи недостатніми для прийняття рішення про розблокування ПДВ-накладної. Саме ця обмовка дає можливості для маніпуляцій з боку співробітників ДФС і тиску на бізнес.

У разі відмови в реєстрації накладної у платника ПДВ є право на адміністративне оскарження. Порядок розгляду таких скарг затверджений постановою Кабінету міністрів №485 від 4 липня 2017 року. Подача скарги можлива протягом 10 календарних днів після отримання рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації накладної.

Адміністративне оскарження. Скарга не має жорстко регламентованої форми. Водночас вона повинна містити ряд важливих пунктів і формулювань, які значно збільшать шанси на розблокування ПДВ-накладної.

По-перше, у скарзі необхідно відобразити хронологію і суть подій: подача податкової накладної на реєстрацію, факт блокування, подача необхідного пакету документів до ДФС, відмова в реєстрації накладної.

По-друге, платнику податків потрібно аргументувати, чому він вважає рішення спеціальної комісії необґрунтованим. Зокрема, описати суть і специфіку діяльності компанії, розкрити механізм угод, які вона проводить (щоб було зрозуміло, чому платник податків на «вході» закупив якісь матеріальні ресурси, а на «виході» надав третій стороні послуги), а також у деталях викласти суть конкретної господарської операції.

По-третє, у скарзі має міститися пояснення платника, чому до нього не можуть бути застосовані критерії, на підставі яких здійснено блокування ПДВ-накладної. Фактично йдеться про чітке обґрунтування, чому компанія не може бути викрита в «пересорті» і «скручуванні». Причому всі доводи мають будуватися на конкретних прикладах і розрахунках, за якими буде зрозуміло, що припинення господарської операції дійсно не вписується в критерії ризику, затверджені Мінфіном.

У кінці скарги необхідно вказати вимогу про скасування рішення комісії ДФС з відмовою в реєстрації ПДВ-накладної і, відповідно, вимога про її реєстрацію за підсумками розгляду.

До скарги слід додати згаданий уже перелік документів, що був поданий на розгляд комісії. Якщо компанія проходила планову перевірку з позитивним результатом, вказати це не буде зайвим. Це допоможе підтвердити прозорість роботи платника податків.

Що важливо: ДФС не має права відмовити в реєстрації скарги, що подається безпосередньо представником платника податків або відправляється поштою з повідомленням про вручення.

А якщо за підсумками розгляду скарги податкова накладна все одно не зареєстрована? Тоді це рішення ДФС може бути оскаржене в судовому порядку. До позову необхідно додати всі документи, які були подані платником податків до фіскальної служби, а також будь-які докази його правоти.

Також як співпозивач може бути притягнутий контрагент, що виступає третьою стороною у заблокованій ПДВ-операції. Але оскільки судові тяжби – дуже трудомісткий процес, що триває часом декілька місяців, бажано докласти максимум зусиль, аби домогтися вирішення спору на рівні комісії ДФС.