Шукаючи вихід: як домогтися розблокування ПДВ-накладних
Спецпроєкт
Трансформації бізнесу

Шукаючи вихід: як домогтися розблокування ПДВ-накладних

І чому сумлінні платники мають доводити ДФС, що вони займаються реальним бізнесом

Этот материал также доступен на русском языке
Шукаючи вихід: як домогтися розблокування ПДВ-накладних
Фото Shutterstock

Уже два місяці, з 1 липня, в Україні працює система блокування ПДВ-накладних. І хоча у бізнесу було достатньо часу, щоб підготуватися до чергової «перевірки» з боку фіскальних органів, припинення накладних все одно стало для багатьох підприємців шоком.

За даними Державної фіскальної служби (ДФС), станом на 1 серпня було зареєстровано 19,6 млн накладних на суму майже 105 млрд грн. З них припинено близько 162 000 накладних на 2,5 млрд грн. Нескладно підрахувати, що в загальній масі ПДВ блокується біля 1% накладних. З одного боку, це небагато. З іншого – цей факт навряд чи заспокоює тих платників податків, які втрачають гроші та контрагентів через примхи ДФС. Адже незважаючи на те, що за допомогою механізму блокування податківці намагаються відловлювати схемників і мають намір покінчити з хибною практикою «злодійства» податкового кредиту, самі фіскали визнають, що система недосконала. Іншими словами, під критерії підозрілих і ризикових потрапляють й зовсім «білі» операції. І тому навіть сумлінні платники будуть змушені доводити ДФС, що вони займаються реальним бізнесом, а не «скрутками».

Кого це стосується? Згідно з наказом Міністерства фінансів №567 від 13 червня 2017 року, податкова накладна може бути заблокована в тому випадку, коли вона відповідає таким критеріям:

  • обсяг поставки товарів/послуг, відображених у накладній, у 1,5 разу перевищує обсяг закупівлі (так званий критерій «умовного складу»);
  • у залишках придбаної продукції понад 75% позицій, що належать до так званої групи ризику (перелік таких товарів за кодами УКТЗЕД затверджує ДФС); до цього списку, наприклад, потрапила продукція сільського господарства, багато харчових продуктів, корисні копалини, товари повсякденного попиту;
  • відсутність ліцензій, які підтверджують право платника податків на певні види діяльності (виробництво, імпорт, продаж підакцизних товарів).

При цьому дія механізму блокування не поширюється на компанії, що реєструють ПДВ-накладні за операціями з неплатниками ПДВ, компанії з щомісячним обігом до 500 000 грн, керівник яких займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох платників податків, компанії, що сплатили за 2016 рік податків на суму понад 5 млн грн, і компанії з податковим навантаженням понад 5%, у яких сума ПДВ в накладних, зареєстрованих поточного місяця, не перевищує найбільшу місячну суму податку за останній рік, помножену на коефіцієнт 1,3.

Як відбувається блокування? Відповідно до підпункту 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинки реєстрації ПДВ-накладної/розрахунку коригування платник податків протягом дня отримує від контролюючого органу електронну квитанцію, яка підтверджує факт блокування. Ця ж інформація направляється і контрагенту платника.

При цьому слід зауважити, що бізнес часто скаржиться на те, що кабінет платника податків останнім часом працює зі збоями, внаслідок чого повідомлення про блокування приходять з істотною затримкою.

Що робити? У компанії, яка зіткнулася з блокуванням накладних, є два шляхи. Перший – звернутися із запитом до спеціальної комісії при ДФС і підтвердити законність угоди. Другий – оскаржити рішення комісії (якщо воно буде негативним) в адміністративному або судовому порядку.

На звернення до ДФС платнику податків відводиться 365 днів з моменту блокування накладної. До територіального підрозділу фіскальної служби, де компанія перебуває на обліку, необхідно подати:

  • квитанцію, в якій міститься повідомлення про зупинку реєстрації;
  • детальні пояснення щодо призупиненої господарської операції;
  • вичерпний перелік документів, які підтверджують законність господарської операції.

Залежно від критерію, на підставі якого відбулося блокування ПДВ-накладної, документи можуть бути наступними:

  • листування з контрагентами;
  • договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, що купують продукцію для здійснення господарської операції;
  • первинні документи про постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типових форм і галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
  • документи, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорта якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як збільшити шанси на позитивне рішення комісії при ДФC? Рекомендується додавати до пакету документів докладні пояснення по суті кожної операції. Особливо це стосується тих випадків, коли у податківців виникають підозри щодо «пересорту» продукції. Наприклад, якщо компанія займається вирощуванням зернових і закуповує пально-мастильні матеріали, добрива, посівний матеріал, а продає пшеницю або ячмінь.

Варто зазначити, що представники фіскальної служби можуть вважати наведені аргументи і надані документи недостатніми для прийняття рішення про розблокування ПДВ-накладної. Саме ця обмовка дає можливості для маніпуляцій з боку співробітників ДФС і тиску на бізнес.

У разі відмови в реєстрації накладної у платника ПДВ є право на адміністративне оскарження. Порядок розгляду таких скарг затверджений постановою Кабінету міністрів №485 від 4 липня 2017 року. Подача скарги можлива протягом 10 календарних днів після отримання рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації накладної.

Адміністративне оскарження. Скарга не має жорстко регламентованої форми. Водночас вона повинна містити ряд важливих пунктів і формулювань, які значно збільшать шанси на розблокування ПДВ-накладної.

По-перше, у скарзі необхідно відобразити хронологію і суть подій: подача податкової накладної на реєстрацію, факт блокування, подача необхідного пакету документів до ДФС, відмова в реєстрації накладної.

По-друге, платнику податків потрібно аргументувати, чому він вважає рішення спеціальної комісії необґрунтованим. Зокрема, описати суть і специфіку діяльності компанії, розкрити механізм угод, які вона проводить (щоб було зрозуміло, чому платник податків на «вході» закупив якісь матеріальні ресурси, а на «виході» надав третій стороні послуги), а також у деталях викласти суть конкретної господарської операції.

По-третє, у скарзі має міститися пояснення платника, чому до нього не можуть бути застосовані критерії, на підставі яких здійснено блокування ПДВ-накладної. Фактично йдеться про чітке обґрунтування, чому компанія не може бути викрита в «пересорті» і «скручуванні». Причому всі доводи мають будуватися на конкретних прикладах і розрахунках, за якими буде зрозуміло, що припинення господарської операції дійсно не вписується в критерії ризику, затверджені Мінфіном.

У кінці скарги необхідно вказати вимогу про скасування рішення комісії ДФС з відмовою в реєстрації ПДВ-накладної і, відповідно, вимога про її реєстрацію за підсумками розгляду.

До скарги слід додати згаданий уже перелік документів, що був поданий на розгляд комісії. Якщо компанія проходила планову перевірку з позитивним результатом, вказати це не буде зайвим. Це допоможе підтвердити прозорість роботи платника податків.

Що важливо: ДФС не має права відмовити в реєстрації скарги, що подається безпосередньо представником платника податків або відправляється поштою з повідомленням про вручення.

А якщо за підсумками розгляду скарги податкова накладна все одно не зареєстрована? Тоді це рішення ДФС може бути оскаржене в судовому порядку. До позову необхідно додати всі документи, які були подані платником податків до фіскальної служби, а також будь-які докази його правоти.

Також як співпозивач може бути притягнутий контрагент, що виступає третьою стороною у заблокованій ПДВ-операції. Але оскільки судові тяжби – дуже трудомісткий процес, що триває часом декілька місяців, бажано докласти максимум зусиль, аби домогтися вирішення спору на рівні комісії ДФС.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті