Пропускний режим: чому «е-ліміти» для виведення валюти потребують доопрацювання

Закон «Про валюту і валютні операції», який набрав чинності в лютому цього року, серед іншого відкриває для українського бізнесу можливість інвестування за кордоном. Згідно з інформацією Національного банку, ця норма виявилася затребуваною. Водночас практика бізнесу показує, що складнощі поки є, і ще є над чим працювати. Так, на сьогодні відсутній вичерпний пакет документів, що необхідний банкам для проведення транзакцій у рамках «е-лімітів».

Про те, як працює система і з чим стикається бізнес при інвестуванні коштів за кордон, Mind розповіла віце-президент Асоціації платників податків України Наталя Ульянова.

Чи прийде в Україну інвестиційний бум?

Останні кілька років наша країна неухильно програвала боротьбу за інвестиційні ресурси. Водночас в Україні повільно, але впевнено формується фундамент для залучення прямих іноземних інвестицій. Так, не безпосередньо завтра, але в найближчому майбутньому у нас є всі шанси пережити інвестиційний бум. Наприклад, за даними Держстату, інвестиції в основний капітал в Україні з 2015 року стабільно зростають і в 2018-му досягли 17,2% ВВП. Це ж стосується і капітальних інвестицій, обсяг яких у 2018 році перевищив $19 млрд.

Причому йдеться про інституційних інвесторів, які пильно вивчають українську економіку і планують грати в довгу. Тобто це не ситуативні вкладення на рік-два, а великі проекти з горизонтом 5–10 років і навіть більше.

І це підтверджують результати опитування, яке було проведене у квітні EBA, Dragon Capital і Центром економічної стратегії (CES). У ньому взяли участь 75 респондентів, які вже є інвесторами української економіки. Так, 88% опитаних готові й надалі інвестувати в нашу країну, а 20% респондентів вважають, що зараз найоптимальніший час для капіталовкладень в Україні.

При цьому інвестори покладають великі надії на новообраного президента і його оточення, чекаючи від них ефективних кроків по боротьбі з корупцією, призначення на ключові позиції в уряді реформаторів з високою репутацією, досягнення домовленостей з МВФ про наступний транш і надання гарантій захисту капіталу.

Як працює інвестування за кордон?

У той же час в українському законодавстві вже відбулися серйозні зміни, які частково відкривають можливості для інвестицій. Йдеться про закон «Про валюту і валютні операції», який набрав чинності в лютому нинішнього року.

Одна із значущих новацій – скасування валютних ліцензій на інвестування за межі України і на відкриття рахунків в іноземних банках як для фізичних, так і юридичних осіб.

Раніше для розміщення валютних цінностей на рахунках у закордонних банках потрібно було отримувати індивідуальну ліцензію Нацбанку. Тому український бізнес вважав за краще не зв'язуватися з оформленням ліцензії, а відкривав рахунки через свої представництва або дочірні структури в інших країнах.

Тепер усе значно простіше. Індивідуальні ліцензії замінила автоматизована система е-лімітів. Вона дає можливість інвестувати кошти і переводити їх за межі України, по суті, за заявницьким принципом. Головне, щоб загальна сума не перевищувала річний ліміт, який для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб становить 2 млн євро на рік.

З якою метою може використовуватися система е-лімітів? Основна – це розміщення коштів на власних рахунках за межами України і здійснення інвестиційних операцій: відкриття компанії, придбання корпоративних прав або нерухомості, покупка цінних паперів.

Ще одна важлива особливість нової системи в тому, що НБУ тепер контролює лише суми операцій і залишок ліміту. Чистоту самих транзакцій перевіряють безпосередньо комерційні банки. Вони ж дають дозвіл на валютні перекази.

Чому потрібна «робота над помилками»?

У такого механізму є як переваги, так і недоліки. Головний плюс – у тому, що всі процедури проходять значно швидше. Бізнес, який уже встиг скористатися е-лімітами, говорить про те, що реальні терміни проведення операцій складають 2–3 дні. Крім того, якщо клієнт підтверджує мету інвестування за межі України, банк не може заблокувати переклад. А при відправленні власних коштів (наприклад, виручки) на свій закордонний рахунок обґрунтовувати мету операції і взагалі не потрібно. Раніше Нацбанк міг відмовити у видачі ліцензії навіть за умови, що заявник виконав усі умови її оформлення.

Водночас у юридичних осіб при спілкуванні з банками часто виникають складнощі. Вони пов'язані з тим, що на сьогодні відсутній вичерпний пакет документів, який необхідний банкам для проведення транзакцій у рамках е-лімітів. І щоб не мати в майбутньому проблем з фінмоніторингом, який перевіряє операції постфактум, банки підстраховуються і вимагають з клієнтів по-максимуму.

По-перше, заявник повинен підтвердити походження коштів. Наприклад, у вигляді податкової звітності або договорів/актів/накладних про оплату за продані товари або надані послуги.

По-друге, клієнт зобов'язаний подати банку документи, що підтверджують джерело валюти. Неважливо, валютна це виручка або валюта, придбана на міжбанківському ринку. При цьому юридична особа не має права переказувати за межі України валюту, що куплена за кредитні кошти.

По-третє, якщо операція здійснюється з метою інвестування, цю інвестицію необхідно обґрунтувати. Подати в банк договір купівлі-продажу корпоративних прав або установчі документи компанії, до статутного фонду якої юридична особа – резидент України має намір внести кошти.

По-четверте, додатково банки вимагають розкрити структуру власності нерезидентів, які є одержувачами коштів за кордоном. Аж до кінцевих бенефіціарів. У такий спосіб вони намагаються виявити пов'язаних осіб, операції між якими можуть підпадати під критерії трансфертного ціноутворення.

Неподання хоча б одного документа, а також пункти і формулювання в документах, які «не подобаються» банку (аж до номерів розрахункових рахунків і назв контрагентів) можуть стати підставою для відмови в операції.

Чого очікувати від НБУ?

Тому, з одного боку, зміна українського законодавства в бік лібералізації валютних операцій і транскордонного переміщення капіталів дає бізнесу широкий інструментарій для легального масштабування за межами України і для залучення інвесторів. З іншого боку, механізм е-лімітів потребує доопрацювання. У першу чергу з точки зору формалізації вимог до подібних операцій в частині їх документального підтвердження і аргументації цілей валютних переказів.

НБУ з цього питання поки жодних роз'яснень не дає. Але не варто забувати, що Нацбанк ще не привів усю свою нормативно-правову базу у відповідність до вимог нового закону. Крім того, є ймовірність, що у другому півріччі 2019 року регулятор вдасться до ще більшого пом'якшення процедури інвестування за межі України. І не виключено, що до цього моменту виявлені в системі е-лімітів недоліки буде усунено.