ДФС проти біткойнів: чи варто бізнесу чекати візитів правоохоронців

ДФС проти біткойнів: чи варто бізнесу чекати візитів правоохоронців

Чому фіскали проти і які санкції можуть бути застосовані до «порушників»

Этот текст также доступен на русском
ДФС проти біткойнів: чи варто бізнесу чекати візитів правоохоронців
Фото Shutterstock

«Криптовалюти не можуть використовуватися фізичними та юридичними особами як засіб платежу на території України», – нещодавно заявила ДФС, відповідаючи на запит інформагентства «УКРІНФОРМ». Тим часом, у нашій країні вже чимало компаній, які пропонують своїм клієнтам можливість оплатити їхні послуги і товари віртуальною валютою. Нові технології освоюють підприємства зі сфер веб-дизайну та програмування, рекламно-поліграфічних послуг, флористики, кафе і кондитерські, продавці еко-продуктів, опалювальної апаратури тощо.

Як бізнесу варто розцінювати таку заяву ДФС? Які санкції відомство може застосовувати до «порушників»? Чи варто новаторам очікувати візитів правоохоронців? На ці питання з гумором відповів CEO юридичної компанії Axon Partners Дмитро Гадомський.

Уже тиждень як українські компанії живуть без прекрасного інструменту для анонімного фінансування тероризму – криптовалют. Багатомільйонні смарт-контракти розірвано, бухгалтери уточнюють раніше подані податкові декларації в ефірі та ламають голову над тим, що робити з відшкодованим у біткойнах ПДВ.

Як завжди, паніку на українських криптовалютних майданчиках спровокувала низка випадкових подій і людей.

Отже, випадковий журналіст вирішив, що досить Державній фіскальній службі злочинно відмовчуватися щодо біткойнів. Тому рішуче звернувся за роз'ясненням.

Випадковий старший фахівець умовного відділу методично-правового забезпечення криптовалютних транзакцій ДФС, отримавши цей запит, не розгубився і навіть знайшов у собі сили допити смузі. Справа-то нескладна і звична: просто беремо і копіюємо у випадковому порядку найбільш придатні статті звідусіль, дата, підпис – і все.

«Конституція, Цивільний кодекс, постанови НБУ, що там у нас ще є?», – риторично запитав він у Google. «Так ось же, – відповідає йому Google. – Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» з-під пера самого Національного банку України від 10.11.2014.

Натхненний позицією цілого НБУ, наш випадковий старший фахівець скопіював спершу статтю 99 Конституції про те, що грошовою одиницею України є гривня. Потім статтю 192 Цивільного кодексу про те, що гривня є законним платіжним засобом, і обов'язкова до приймання за номінальною вартістю на всій території України. А для авторитетності ще процитував статтю 40 закону про НБУ, яка надає Національному банку першочергове і монопольне право говорити дурниці про криптовалюти. І наприкінці додав вибрані цитати з роз'яснення НБУ.

Начальство подивилося на текст, підчистило прикметники, переставило абзаци в зворотному порядку: «Щоб у тексті не читалося навіть натяку на думки», – сказало воно повчально з реверберацією досвідченого чиновника більш молодому колезі. І розмашисто розписалося.

«ДФС заборонила біткойни», – розлетілося інтернетами. НБУ вкотре почервоніло за «грошовий сурогат». ДФС так і не зрозуміла, як їхній набір випадкових цитат міг взагалі щось заборонити або дозволити. Троє народних депутатів одночасно сказали:   «Тю, ми ж казали» і кивнули в бік своїх декларацій, в які вони завбачливо ввіпхнули біткойни саме в розділ «рухоме майно».

Ніхто особливо не зрозумів, що саме журналіст запитував у ДФС, і ніхто не бачив текст відповіді. Проте всім раптом стало лячно. Не за себе, тому що ніхто при здоровому глузді та на загальній, а особливо на спрощеній системі оподаткування не використовує криптовалюти як засіб платежу. Притомні й творчі люди приймають біткойни через дисконтні програми з продажем за 1 копійку, навіть і близько не показуючи податковому інспектору криптовалюту в документах.

Але злякалися один за одного. Адже раніше як було: СБУ могло прийти з обшуком і автоматами всього лише на підставі трьохсот статей Кримінального кодексу, які однаково з натяжкою можна застосувати до будь-якої людини. Але після листа ДФС ризики істотно зросли в частині сурогату. Отже, єдина здорова в даній ситуації рекомендація адвоката – це закрити бізнес і виїхати з країни.

Довідка для невиїзних: у Кримінальному кодексі України немає жодної статті, яка хоча б натякала на заборону майнингу або купівлі/продажу криптовалют. Тому тримайтеся і майніть на здоров’я.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло