facebook.com
mind
Кейс про блокування «Розетки»: споживче гетто або рай для офіційних дистриб'юторів

Кейс про блокування «Розетки»: споживче гетто або рай для офіційних дистриб'юторів

Який принцип вичерпання прав на торговельну марку – міжнародний або національний – діятиме в Україні

Цей матеріал також доступний російською
Кейс про блокування «Розетки»: споживче гетто або рай для офіційних дистриб'юторів
Фото: pixabay.com

14 червня власник «Розетки» Владислав Чечоткін повідомив, що російська компанія Brand Monitor вимагає від реєстратора домену rozetka заблокувати ресурс. Російська фірма, що надає послуги із захисту торгової марки, послалася на порушення ряду статей законів РФ. По суті, мова йшла про чинний у РФ національний принцип вичерпання прав на торговельну марку. До речі, цю ж норму можуть закріпити і в Україні, прийнявши законопроект №5419. Владислав Чечоткін вважає, що національний принцип перетворить нашу країну на споживче гетто, де можна буде купувати товари тільки за тією ціною, яку встановив офіційний дистриб'ютор. У низки представників світових брендів в Україні, які лобіюють прийняття цього принципу, інша думка. Вони вірять, що національний принцип захистить Україну від контрабанди.

Mind звернувся до CEO юридичної компанії Axon Partners Дмитра Гадомського і керуючого партнера адвокатського об'єднання Suprema Lex, адвоката Віктора Мороза з проханням прояснити відмінності міжнародного та національного принципів для споживачів і правовласників на прикладі інциденту з «Розеткою».

Дмитро Гадомський, CEO юридичної компанії Axon Partners

За змістом скарга Brand Monitor стосується паралельного імпорту, а точніше, суперечки рівня «в» або «на» Україні. У РФ діє національний принцип вичерпання прав на торговельну марку. А в більшості країн – міжнародний. Ось як це виглядає. Apple наносить значок яблука на телефон, везе партію до магазину – і гаджет продається. У момент цього найпершого продажу Apple вичерпав своє право на торговельну марку. Далі телефон з нанесеним на нього «яблуком» стає просто товаром. Це означає, що Apple не може наздогнати покупця на кордоні і сказати: «Ти порушуєш мої права інтелектуальної власності». Це міжнародний принцип вичерпання.

Але як тільки покупець потрапляє в країну, де діє національний принцип вичерпання прав, Apple (а точніше, його офіційний дистриб'ютор у цій державі) може заборонити ввозити до країни телефон, аргументуючи це приблизно так: «Це в своїй Америці Apple вичерпав свої права, а тут Росія, і тут товар ще у господарський оборот ніхто не ввів».

В Україні явно не прописано, який режим вичерпання діє. Тому правовласники постійно просять юристів написати юридичний висновок про те, що діє зручний саме для цього правовласника режим.

В основному просять написати, що діє національний режим. Як в РФ. Порядні юристи такі висновки писати відмовляються.

Які наслідки для «Розетки»? Ця скарга прийшла, швидше за все, не від живої людини, а від робота, який розсилає електронні шаблонні скарги. Я знайомий з тим, як працює Роскомнагляду – кілька років тому він заблокував сайт мого клієнта в Росії. Якщо «Розетка» не відповість на скаргу, а ініціатор листа вирішить сходити до російського суду, маркетплейс цілком можуть забанити у Росії. «Розетка» і так не продає товари до РФ, так що здорового глузду це не має. Але не думаю, що в обмеження інтернету, на зразок Роскомнагляду, закладений здоровий глузд.

Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex, адвокат

Останнім часом в Україні істотно збільшилися обсяги контрабанди, сірого («паралельного») імпорту та контрафакту. Без узгодження з легальними правовласниками ввозяться відомі бренди, і вже у самому віддаленому селі високогір'я Карпат можна зустріти магазин компанії Apple, яка офіційно в Україні не представлена.

У зв'язку з цим досить цікавим видається звернення російської компанії Brand Monitor до відомого українського інтернет-магазину з вимогою припинити порушення прав правовласників, торгові марки яких зареєстровані в РФ.

Відразу варто сказати, що на сьогодні вимоги російської компанії до української дотримуватися прав власників торгових марок, які не зареєстровані в Україні через Укрпатент або не захищених через міжнародну реєстрацію з поширенням на Україну, не є правомірними.

В Україні діє національний захист прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг (торгові марки), що означає поширення захисту лише на ті бренди, які офіційно зареєстровані, згідно із законодавством України або ратифікованими Україною міжнародними угодами (та ж Мадридська система міжнародної реєстрації торговельних марок).

З іншого боку, логіка в діях російської компанії також присутня. Адже згідно з «антипіратським законом», що діє в РФ (Федеральний закон №187-ФЗ),  правовласнику надана можливість звертатися до реєстраторів, провайдерів та хостинг-сервісів з вимогою досудового блокування адрес інтернет-магазинів, які порушують права правовласників. І такі вимоги повинні виконуватися негайно.

Заради справедливості треба зазначити, що РФ не є країною, яка винайшла свій унікальний рецепт захисту прав правовласників. Так, наприклад, згідно з американським законом «Про авторське право в цифрову епоху», щоб розмістити рекламу зареєстрованого бренду в Google, підприємець повинен спочатку довести, що має повноваження від правовласника продавати відповідний товар.

У цьому ключі посилання російської компанії у своїй вимозі на законодавство РФ обумовлені тим, що згідно з російськими законами, ексклюзивний дистриб'ютор має право вимагати від продавців на територіях (в тому числі й за межами РФ) припинення порушення його прав на ексклюзивність представництва того чи іншого бренду.

Однак поки в Україні ці правила не працюють. І міжнародне регулювання не схвалює такі вимоги.

Проте у парламенті України є законопроект, який передбачає захист ексклюзивних дистриб'юторів через аналогічні механізми. І якщо відповідний закон буде прийнятий, такі вимоги будуть цілком правомірними. І порталам, на зразок «Розетки», доведеться або домовлятися з ексклюзивними дистриб'юторами, або припиняти торгівлю відповідними брендами.

Слід враховувати, що значна кількість світових брендів представлена в Україні через російські або східно-європейські офіси, розташовані поза Києвом. Безумовно, як структурувати бізнес, вирішувати виключно його власнику. Власник, здійснюючи торгівлю в Україні, повинен бути належним чином захищений. Поки це вирішувалося шляхом реєстрації торгових марок на території України або міжнародної реєстрації відповідного знака для товарів і послуг. Однак якщо аналогічний російському закон буде прийнятий і в Україні, світові бренди отримають більш ефективний захист на території України без необхідності робити будь-які додаткові заходи щодо свого захисту.

З іншого боку, звичайно, може постраждати споживач, який змушений буде платити більше. А отримання таким споживачем технічної та сервісної підтримки може стати складніше.

При цьому іноді блокування сайтів може куди більш ефективним, аніж тривалий і дорогий судовий розгляд.

Правда, і його «пірати» навчилися обходити за допомогою реєстрації своїх сайтів у країнах, що не мають правових важелів впливу на їхніх правовласників (так звані абузостійкі хостинги).

Ще однією суттєвою проблемою є реалізація контрафактного товару через майданчики інтернет-торгівлі, на зразок OLX, Prom.ua тощо, які, за своїми призначеними для користувача угодами, не несуть ніякої відповідальності за зміст розміщених у них оголошень. В даному випадку заблокувати сайт вкрай складно, а чекати відповідного судового рішення, здатного захистити права правовласника, можна місяцями, а то й роками.

Сподіваюся, що найближчим часом Україна, все-таки, приведе законодавче регулювання інтернет-торгівлі та захисту прав інтелектуальної власності у відповідність зі світовими стандартами, і вимога правовласника припинити порушення його прав не викликатиме іронічні насмішки в соціальних мережах. При цьому слід передбачити і механізми захисту від можливих зловживань різних шахраїв. Наприклад, обов'язкове підтвердження правовласником надання повноважень того чи іншого представника.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті