Гра за новими правилами: чому НБУ підвищив облікову ставку і до чого це призведе

Національний банк України підняв облікову ставку з 14,5 до 16% річних. На думку голови бюджетного комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України Тараса Козака, таке зростання – одразу на 1,5% – стало досить несподіваним. Спеціально для Mind він коротко пояснив, які наслідки це матиме для фінансової та бюджетної системи держави.

Ставки залучення Нацбанком за депозитними сертифікатами зростуть до 14% річних. Банки зменшать обсяги кредитування економіки, більше куплятимуть депсертифікатів. 

Ставки залучення банками коштів від НБУ зростуть до 18%, що матиме наслідком зменшення попиту на іноземну валюту. Тобто підняття облікової ставки посилює національну валюту на короткостроковому горизонті. Якщо б в Україні було лібералізоване валютне регулювання, ми б побачили приплив іноземної валюти (carry trade).

Закриється «лазівка» емісійного кредитування державного бюджету. Це коли держбанки купляють у Мінфіну нові ОВДП і одразу ж віддають їх у заставу Нацбанку, отримуючи свіжу емітовану гривню. Причина – дохідність по державних паперах буде нижча, ніж вартість залучених кредитів рефінансування.

Базова інфляція зменшиться через певний лаг часу (кілька місяців), хоча вона сьогодні досить невисока – 9,5%. Загальний Індекс споживчих цін (ІСЦ, інфляція) буде вищим, бо зростатиме під впливом подорожчання імпорту, чергового підняття тарифів на комунальні послуги, цін на енергоносії та акцизні товари. 

Традиційно, підвищення облікової ставки використовується і як запобіжник «перегрівання» економіки. Наразі в Україні практично наявна стагнація, тому дії центрального банку є теоретично шкідливими для економічного зростання.

Вплив на відсоткові ставки за депозитами в комерційних банках матиме місце.  Нацбанк двічі підвищив облікову ставку наприкінці 2017 року. Результатом стало суттєве зростання ставок комерційних банків за депозитами на три і шість місяців. Річні майже не зросли. Тепер, мабуть, зростуть.

Мінфін залучатиме кошти на фінансування дефіциту бюджету дорожче. Але, якщо інфляція знизиться (якщо ні – то буде зовсім погано), то 145 млрд ОВДП, прив'язаних до інфляції (ІСЦ + 2,2%) на балансі Нацбанку будуть дешевшими в обслуговуванні для Мінфіну. Тому вплив підвищення облікової ставки на вартість обслуговування внутрішнього боргу неоднозначний.

На вартість зовнішніх запозичень дії Нацбанку впливатимуть теж неоднозначно. З одного боку, теоретично прогнозоване посилення гривні (чи менше знецінення) зменшуватиме загальну суму боргу в гривнях. З іншого боку, подальша стагнація економіки ставить під сумнів наші можливості з погашення взятих зобов'язань.

Незалежність НБУ, навіть без офіційного голови, витримує перевірку на міцність. Бо рішення щодо підняття облікової ставки дуже не сподобається Кабміну і президенту.