Ані у відпустку, ані на полювання: кого і як каратимуть за несплату аліментів
А хто зможе бодай частково уникнути відповідальності
Відучора, 6 лютого 2018 року, набрав чинності закон №2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Цим документом, зокрема, посилюються вимоги до того з батьків, який не бере участі у виховання дитини та/або ухиляється від сплати аліментів.
На сайті Мін’юсту вже працює реєстр боржників-«аліментників», який налічує понад 87 000 записів. Отже, тепер знайти особу, яка має сплачувати аліменти, але не робить цього на постійній основі, формально не становить труднощів – достатньо лише ввести персональні дані такої людини. А щоби її було простіше знайти «фізично», новим законом встановлюється низка обмежень у правах.
Зокрема, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, боржник не зможе вільно виїхати за межі України. Також він може бути обмежений у праві на керування транспортними засобами, користуванні зброєю і полюванні.
Відповідні постанови виносить державний виконавець. Діятимуть ці обмеження доти, доки не буде повністю погашено заборгованість зі сплати аліментів.
Водночас, у законі присутні і пом’якшення до боржника, що стосуються обмеження на керування транспортними засобами. Так, дані обставини не будуть застосовуватись до боржника у разі, якщо це є основним джерелом його доходу, якщо він використовує його у зв’язку з інвалідністю чи піклується про інваліда, знаходиться на строковій військовій службі або мобілізований, а також якщо проходить службу в АТО.
Якщо боржник не платить аліменти більш ніж шість місяців, тоді питання про тимчасовий виїзд дитини за кордон на термін більше одного місяця самостійно вирішує той з батьків, з яким дитина проживає відповідно до рішення суду.
У разі, якщо у боржника немає можливості сплатити піврічну заборгованість за аліментами, він може бути направлений на суспільно-корисні роботи. Строк таких робіт варіюється від 120 до 240 годин і призначається судовою постановою. Аліменти у цьому разі сплачуватимуться за рахунок оплати роботи за фактично відпрацьований час.
Проте, варто зазначити, що соціальні роботи не призначаються інвалідам 1 і 2 групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам, які старші 60 років. Але якщо боржник ухиляється від робіт, то його можуть заарештувати до 15 діб. Тоді строк арешту визначатиметься з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб.
Таким чином, відповідний закон спрямований на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів. Законодавці сподіваються, що ці нововведення дадуть можливість краще регулювати відповідні питання, спростити утримання осіб, що отримують аліменти, та зменшити сукупний обсяг «аліментних» боргів. Адже саме боржникам стане економічно невигідно бути обмеженими в окремих правах і витрачати час, що може бути використаний ними інакше, ніж працюючи на суспільно-корисних роботах чи бути заарештованими.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
