facebook.com
mind
Чому в Україні так мало успішних і великих fintech-проектів
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Чому в Україні так мало успішних і великих fintech-проектів

Чотири шаблонні відповіді щодо стану fintech-ринку

Цей матеріал також доступний російською
Чому в Україні так мало успішних і великих fintech-проектів
Фото: pixabay.com

За останні вісім років у fintech Марина Квашніна, керуючий партнер Edenlab, вже виробила шаблонні відповіді на запитання знайомих банкірів, інвесторів та представників медіа, пов'язані з їхнім бажанням зрозуміти, чому ж так мало в Україні успішних і великих (а успішних великих – тим паче) кейсів реалізації цих самих fintech-проектів.

Людей, потенційно здатних щось значуще тут зробити, багато, і пережита банківська криза тільки додала до них ще більшу кількість колишніх банкірів. Обставини й поточний статус-кво на ринку також цьому сприяють. Це величезний попит на подібного роду рішення з боку не стільки банків як клієнтів, скільки інвесторів усіх типів; умовність поточних фізичних кордонів і наша загальнокраїнна ІТ-спеціалізація. Однак українських PayPal (сегмент платежі та переведення), Lending Club, Klarna (кредитний напрямок), Tandem, Revolut і Monzo (digital banking) та інших рішень поки немає.

Отже, в колонці для Mind експерт представляє на вибір ті самі шаблонні відповіді. Без претензії на нові відкриття, проте систематизовано і готово до використання під час розгляду наступного питання – про стан ринку fintech в Україні.

Визначення обсягу ринку. Фінансовий ринок та фінансові продуктові компанії (у даному випадку взагалі мова не про унікальність їх пропозиції) як його представники не знаходяться у вакуумі, а обслуговують, взаємодіють і паразитують (закреслено) на представниках інших ринкових сегментів і шарів. Ритейл, логістика, малий бізнес, фермери і мами, які замовляють товари з-за кордону своїм дітям і трохи на продаж, – всі вони споживають платежі, перекази, мають потребу в кредитах, аналітиці щодо своєї діяльності та зручних інтерфейсах взаємодії.

Тому розмір має значення: обсяг «традиційного» ринку і окремих його сегментів, обсяг бізнес-операцій, зрілість і здоров'я основних бізнес-моделей, що дозволяють будувати взаємовигідне співробітництво з фінансовими партнерами, довіра до валюти та інституцій, що дозволяє інвестувати в розвиток технологічних сервісів та продуктів, і багато інших чинників нефінансових ринків задають умови й обмеження для фінансових продуктових компаній.

Невеликі обсяги локального українського ринку не дають сформуватися великим локальним fintech-компаніям: обсяг e-commerce і онлайн-платежів фізичних осіб формує й визначає межі для ринку платіжних провайдерів і кредитних компаній, розмір маржі конкретного бізнесу – обмежує тарифи, а загальний обсяг бізнесу – готовність інвестувати в розвиток технологічної складової, у тому числі й fintech.

Під прицілом – банківський сектор. Fintech традиційно цілиться у банківський сектор, намагаючись реалізувати краще те, що не реалізовано або не зовсім добре реалізовано там: проводячи платежі швидше або дешевше, видаючи кредити миттєво або тим, у кого немає шансів їх отримати в банку.

В Україні ми всі розпещені технологічним рівнем розвитку банківського сервісу, а отримуємо його дешево або взагалі безкоштовно (багато тих, хто має щастя вести бізнес за межами України, мають і нещастя в цьому переконатися). Висновок: ніш для значного поліпшення драматично мало, і за ці поліпшення вимогливий клієнт зазвичай не готовий платити.

Перетворити ідею на продукт. Взагалі продуктових компаній небагато. І це не тільки питання сегмента fintech. Це про здатність перетворювати ідеї на продукти, і головне – на клієнтів. Важливо створити не стільки wow-продукт, скільки продукт, який буде затребуваний ринком, і при цьому з правильною здоровою бізнес-моделлю.

Очевидно, що креативність та інженерна складова в цілому добре розвинені в достатньої кількості українських tech-підприємців. А над іншим треба працювати, і можливостей для цього у нас все більше й більше. Тут же, правда, згадаємо і про перепони, зокрема й про історії з силовиками, що точно не сприяє розвитку підприємництва на нашій конкретно взятій території, але це вже інша історія.

Сама-сама: час стартапів. До недавнього часу можна було скаржитися на відсутність екосистеми, що сприяє розвитку стартапів, допомоги держави і регулятора, на обмежений доступ до капіталу, знань тощо. Не те щоб всі ці перепони разом раптово зникли, але майже з кожного пункту відбулися, і відбуваються прямо зараз, позитивні зміни. На хороші рішення є стійкий попит з боку всіх типів інвесторів, а з боку численних акселеративних та інкубаційних програм – просто полювання. Є ще куди поліпшуватися, але є й відчуття, що зараз ринок підприємців, тобто вибирають вони (якщо ідея, звичайно, жива).

Ще кілька років тому fintech України викликав зневіру: суперзірки, як «Приват», і порожнеча. Зараз, просто на наших очах, ми перейшли від порожнечі в хаос: всі почали говорити про fintech, розбиратися в fintech (або говорити, що розбираються в fintech). Кількість заходів близько fintech-індустрії останнім часом в Україні, з одного боку, демонструє великий інтерес до теми, з іншого – дає надію, що скоро ми перейдемо до наступного етапу і нарешті побачимо зростання якісних конкурентних на глобальних ринках проектів і продуктів.

Детальніше про це поговоримо на UNIT Fintech Forum 19 квітня.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті