Чи існує інструмент для трансформації української енергетики

Світова енергетика вже котрий рік поспіль активно вишукує найефективніші способи для економії ресурсів та підвищення гнучкості енергосистеми. Це відбувається на тлі прогнозів щодо збільшення споживання електроенергії. За деякими з них, наприклад, згідно із прогнозом розвитку від Bloomberg New Energy Finance (BNEF), у найближчі 20 років воно може сягнути 50%. Одним із чинників цього є збільшення попиту на побутові електроприлади, на кшталт кондиціонерів, бойлерів тощо, у країнах, що розвиваються.

Тому в багатьох розвинених країнах у рамках технологій розумних електромереж (Smart Grid) вже давно успішно працюють проекти управління електроспоживанням (demand response), які дозволяють залучати великі групи дрібних користувачів до регулювання енергобалансу, щоб підвищувати гнучкість енергосистеми. Споживачі, в свою чергу, отримують оплату за надані енергосистемі послуги.

В Україні цю тему поки що обговорюють лише у експертних колах. Міністерство енергетики і вугільної промисловості також робить певні кроки для того, аби вивчити це питання, проте ми, на відміну від Європи та США, не маємо жодного реалізованого проекту. Докладно про технології Smart Grid та управління попитом, а також про перспективи впровадження цих інновацій в Україні Mind розповів керівник групи адміністрування комерційного обліку ДП «НЕК «Укренерго» Олександр Карпенко.

Звідки з’явилася сама ідея керувати попитом і навіть створювати розумні мережі, аби автоматизувати ці процеси? Впровадження розумних мереж та технологій управління попитом стало реакцією на масштабні трансформації, що відбулися в енергетиці за останні десятиліття. Світ почав переходити від традиційної генерації на викопних видах палива до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Як правило, традиційна генерація зосереджена на великих електростанціях і може працювати за заданим диспетчером енергосистеми графіком. За звичайних умов енергетикам потрібно лише прогнозувати попит (його обсяг залежить в основному від періоду року, дня тижня та температури), і вже під нього підлаштовувати графіки роботи електростанцій, з урахуванням режимів роботи електромережі. Із ВДЕ так не вийде, адже не можна розігнати хмари чи посилити вітер, коли споживачам потрібно більше електроенергії.

Тому для включення «зеленої» генерації в енергобаланс потрібно мати додаткові резерви – потужності в енергосистемі, які можуть швидко видати необхідну електроенергію в момент зниження генерації з ВДЕ. А це вже потребує додаткових інвестицій на будівництво нової високоманевреної генерації. Інший шлях – навчитися керувати попитом, щоб підлаштувати його під піки та провали генерації.

Чи вигідна альтернативна енергетика? В Європі все більше звертають увагу на споживача, який прагне забезпечувати себе енергоресурсами самостійно. Такий споживач хоче користуватися електроенергією з великої загальної мережі якнайменше, і лише тоді, коли вона там найдешевша.А решту часу – отримує живлення, наприклад, від власної СЕС, яка стоїть у нього на даху, чи від власного накопичувача електроенергії. Поки що ці технології досить дорогі, але динамічно дешевшають, тому люди все частіше замислюються над тим, скільки коштує енергія, яку вони споживають, і прагнуть придбати її якнайдешевше, а також заробити за рахунок власної проактивності.

Чи можливо втілити Smart Grid та управління попитом в Україні? І чи існують для цього на сьогодні законодавчі та технологічні умови? Так, для впровадження технологій управління попитом законодавчі передумови вже є. Нові Правила ринку передбачають можливість участі споживачів у балансуванні енергосистеми. Єдиний нюанс: наразі це балансування можливе лише в обсязі від 1 МВт, адже ми покине можемо працювати з меншими елементами. В європейській практиці у правилах закладено таке поняття, як агрегатор – суб’єкт, що представляє на ринку сукупність малих споживачів чи малої генерації. Його завданням є комунікувати з диспетчерським центром, аби використовувати можливості цих груп для балансування системи. Агрегатор разом зі споживачами та/або генерацією, яких він представляє, у підсумку отримуватимуть плату за свої послуги балансування.

«Укренерго» для балансуючого ринку проводить закупівлю програмного забезпечення, призначеного для швидкого обміну заявками та командами між споживачами, виробниками електроенергії і оператором системи передачі. Без нього неможливе забезпечення швидкості та прозорості процесів.

Щодо стандартів технологій Smart Grid, то в Україні вже прийнято більшу частину технічних стандартів для автоматизації мереж. Але слід зазначити, що їхнє впровадження – не регуляторна вимога, а добра воля компаній-операторів електромереж,які мають самі вирішувати, наскільки вони відповідатимуть цим стандартам і,відповідно, наскільки якісними будуть їхні послуги та власна ефективність.

Які плани щодо впровадження технологій Smart Grid? В «Укренерго» триває масштабна автоматизація підстанцій. Зрозуміло, що рано чи пізно регулятор, разом із посиленням вимог для розподільчих компаній, підніматиме планку стандартів якості для оператора системи передачі. Крім того, триває Другий проект з передачі електроенергії (ППЕ-2), який реалізується спільно із Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Він передбачає компоненту Smart Grid, в рамках якої буде реалізовано декілька технологічних систем, що забезпечать покращення спостережності та керованості ОЕС України, кращу інформаційну взаємодію між підприємствами електроенергетики та прозорість щодо стану мереж для кінцевих споживачів.Також є наміри реалізувати декілька пілотних проектів, у тому числі з управління попитом, щоб продемонструвати можливість втілення технології в українських умовах.

Як впроваджувати технологію майбутнього на місцях, які ще must have тренди цього року необхідно застосувати на підприємствах для інтеграції в європейську систему – своїм досвідом ділитимуться провідні європейські експерти галузі електроенергетики на конференції з енергетичної безпеки та інновацій SEERC 2018, яка відбудеться 12-13 червня в Києві.

Деталі – за посиланням.