mind
Як «турбота про екологію» гальмує вітчизняне газовидобування

Як «турбота про екологію» гальмує вітчизняне газовидобування

Чого не врахували в законі «Про оцінку впливу на довкілля», і в чому уряд уже пішов на поступки видобувникам

Цей матеріал також доступний російською
Як «турбота про екологію» гальмує вітчизняне газовидобування
Газова свердловина (ялинка) у полі з квітучою гречкою на території дотискувально-компресорної станції (ДКС) «Київська» на Шебелинському газовому родовищі в Харківській області
Фото УНIАН

Газовидобувна галузь України підбила підсумки роботи в першому півріччі 2018 року. Видобуток склав 10,2 млрд куб. м газу, що на 1% менше, ніж у першому півріччі 2017-го (10,29 млрд куб. м). При цьому державна «Укргазвидобування» та більшість приватних компаній показують зростання видобутку, а ось «Укрнафта» продовжує «грати на пониження»: компанія показала «мінус» 15% за півріччя. Тож виходить, що всі інші видобувники працюють немов би на «перекривання» цього падіння.

Ще одна причина: закон «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД), прийнятий Верховною Радою понад рік тому, так і не зміг повноцінно запрацювати. Видобувні компанії подавали заявки на проведення процедури ОВД спочатку до облдержадміністрацій, потім – до Міністерства екології та навколишнього середовища, але через те, що не був розроблений механізм реалізації процедури «на місцях», цей процес було зірвано. В результаті, компанії були змушені припиняти видобуток на вже працюючих родовищах і відкладати буріння нових свердловин. 

Крім того, Мінекології намагається піти далі – і поширити процедуру ОВД на «наскрізні» ліцензії, тобто – не встигла компанія купити ліцензію на геологічну площу і взятися до роботи, а вже повинна оцінювати незрозуміло що.

Проте, 8 червня Урядовий портал оприлюднив текст постанови КМ №333 від 25 квітня 2018 року, якою уряд Володимира Гройсмана вніс зміни до раніших постанов КМ – №615 і №954 від 30 квітня 2011 року. Цих змін газовидобувна галузь чекала дуже давно.

По-перше, Кабмін заборонив видачу спецдозволів на нафтогазові площі в обхід аукціонів через механізм «апробації». По-друге, скасував плату за приріст запасів і за продовження дії нафтогазової ліцензії. По-третє, дозволив продовжувати дію спецдозволів для компаній, що мають податкові борги, обтяжуючи їх продукцію обмеженням на вільне право збуту. По-четверте, ввів перехідний період для належного виконання вимог закону «Про оцінку впливу на довкілля».

Mind звернувся за коментарем до експерта – виконавчого директора Асоціації газодобувних компаній України Романа Опімаха, з питанням про те, як вплинуть усі ці новації на український газовидобуток, і що іще потрібно зробити, аби врахувати інтереси потенційних інвесторів.

За рахунок чого галузь очікує збільшення видобутку? Розвиток вітчизняного газовидобутку є пріоритетним напрямком для уряду. Україна поступово наводить лад і створює прозорі та зрозумілі правила роботи на ринку видобутку вуглеводнів. Відразу переломити негативну тенденцію неможливо, але ми вже бачимо позитивний тренд.

Два місяці поспіль, травень-червень, у приватних видобувних компаній йде стабільне зростання видобутку, і ми очікуємо, що в другому півріччі воно прискориться. Якщо в минулому році приріст газовидобування склав 2,4%, то в цьому розраховуємо, що він досягне 7%. Це наша короткострокова мета, на яку ми орієнтуємося.

З початку 2018 року в газодобувній галузі відбулися кардинальні зміни:

  1. Почала діяти децентралізація ренти, яка передбачає відрахування 5% ренти на «місця», де відбувається видобуток. За підсумками півріччя нафтогазовидобувна галузь перерахувала понад 1 млрд грн на розвиток місцевих громад. Ми вважаємо, що це має мотивувати регіони активно співпрацювати з газовидобувними підприємствами, особливо в плані узгодження нових ділянок.
  2. Введено стимулюючу ренту на буріння нових газових свердловин і надані державні гарантії її незмінності до 2023 року. Тепер ми маємо одну з найпривабливіших фіскальних систем у світі для видобутку газу, і ця реформа позитивно позначається на інвестиційній привабливості галузі. Свідченням цього є той факт, що вже на 1 січня 2018 року у сервісних компаній, що займаються бурінням, були сформовані замовлення на буріння нових свердловин.

За результатами півріччя приватний бізнес заклав на 65% більше нових газових свердловин, ніж за аналогічний період минулого року. Треба відзначити, що процес буріння по регіонах відрізняється: у Західній Україні буріння може займати місяць, а на Дніпровсько-Донецькій западині, де йде основне видобування, від 3 до 7 місяців.

Чи могли ми закласти більше свердловин у першому півріччі? Могли. Але дуже несподіваною перешкодою для газовидобувників стали непідготовлені до реалізації норми нового закону «Про оцінку впливу на довкілля».

Чому не запрацював закон про ОВД? Галузь цілком підтримує дотримання екологічних стандартів, а також розділяє необхідність гармонізації українського законодавства з європейським. Але цей процес повинен бути якісно відпрацьований і жодним чином не може зривати роботу підприємств, а тим більше – зупиняти видобуток газу, якого всі ми так потребуємо.

Сама процедура ОВД займає п'ять місяців. Її можуть проводити два органи – Мінекології та екологічні департаменти ОДА. Склалося так, що лише чиновникам Мінекології довелося бути присутніми на всіх слуханнях у різних регіонах країни – це великий обсяг роботи. Вони, звичайно, виїжджали на місця і намагалися все зробити по максимуму, але через те, що штат співробітників обмежений, а на місцях в ОДА процедура виявилася заблокованою, вони фізично не можуть скрізь встигнути.

Що стосується представників екологічних департаментів облдержадміністрацій, то вони відмовлялися проводити ОВД через те, що не був затверджений розмір плати за проведення громадських слухань.

Станом на початок червня у відкриту систему реєстрації ОВД надійшло понад 1000 заявок від усіх надрокористувачів. З них на нафтогазодобувну галузь припало 120 заявок, з яких лише дев'ять отримали схвальну відповідь. Це призвело до того, що підприємства почали переносити терміни початку буріння свердловин.

Нещодавно ситуація стала покращуватися: завдяки змінам до постанови Кабміну №615 введена відстрочена норма – компанії повинні пройти процедуру ОВД протягом шести місяців без призупинення дії ліцензії.
Крім цього, Мінприроди затвердило наказ, яким розраховується вартість послуг з проведення громадських слухань. Документ вже опублікований. Це повинно дозволити розблокувати роботу ОДА – і вони, разом з Мінекології, нарешті зможуть відібрати організації, які здатні проводити такі роботи від імені ОДА. Це повинно налагодити процес.

Як положення закону про ОВД гальмують розвиток галузі? Втім, процедуру ОВД треба ще вдосконалити. Ми задіяли юристів і проаналізували ситуацію з точки зору нового інвестора: які ризики можуть у нього виникнути?

Перший – це норма, яка вимагає проведення ОВД при видачі нових ліцензій. Вона суперечить закону України «Про нафту і газ», і тому європейському прототипу, з якого писався український варіант.

Уявіть інвестора, який тільки купив ділянку на аукціоні. Він ще не знає, чи є там якісь запаси, ще не проведено сейсміку, ніхто не знає обсяг робіт і те, де буде буріння, а йому вже треба проводити громадські слухання для отримання ОВД. Але на що саме робити цю процедуру? Не зрозуміло.

Другий – тривалість самої процедури ОВД.

Інвестор, який придбав ліцензію на аукціоні, і разом із нею отримав обов'язкову умову – необхідність проведення ОВД протягом шести місяців. Якщо він цього не зробить, то втратить ліцензію. І ось тут ми бачимо ризик, що інвестора можуть шантажувати: він уже заплатив гроші за ліцензію, аж раптом йому потрібно за півроку пройти ОВД, яка сама по собі займає п'ять місяців.

Ця вимога схожа на відверту профанацію, тому що всі розуміють: у кінцевому підсумку хтось просто попросить грошей. Звичайно, це ніяк не сприяє приходу іноземних інвесторів у газовидобувну галузь.

Ми вважаємо, що потрібно привести постанову уряду у відповідність до прямих норм чинного закону «Про нафту і газ», оптимізувати терміни проведення ОВД і скоротити проходження процедури хоча б до 2,5 місяців.

Що написано в законі «Про нафту і газ»? У ньому чітко прописано, що процедура ОВД потрібна лише для отримання та продовження ліцензій там, де вже здійснюється видобуток.

Справа в тім, що окремо ліцензії на видобуток на аукціонах не продаються. На аукціоні інвестор купує ліцензію на розвідку і вивчення, яку після всіх необхідних геологорозвідувальних робіт, буріння свердловин і отримання стабільного обсягу продукту, переводить у ліцензію на видобуток. Інший випадок, коли у вас вже була ліцензія на видобуток, вона закінчилася і її потрібно продовжити. У законі написано, що процедуру ОВД слід робити, якщо видобуток, зокрема газу, перевищує 500 000 кубометрів на добу. Це логічно. Але коли у вас нова ділянка – то який ОВД? У нас же про цю європейську вимогу «забули».

Ми в цьому питанні займаємо досить жорстку позицію і вказуємо на те, що такі вимоги є неприйнятні в першу чергу через свою повну алогічність. Потрібно слідувати нормам законодавства і провідним європейським практикам, де не вимагають проведення ОВД на папірець зі словом «видобуток», а лише на фізичний видобуток.

Усі ліцензії продаватимуться лише на аукціонах. Наша Асоціація провела аналіз усієї доступної інформації, і ми виявили, що за останні 17 років ліцензії на більш ніж 92% площ були видані поза аукціонами. А якість більшості торгів, які проходили за знайденими 8%, теж викликає певні питання. Усе це свідчить про політику подвійних стандартів, і ми виступаємо категорично проти непрозорих механізмів. На даному етапі уряд встановив єдине правило: всі ліцензії на нові нафтогазові ділянки будуть надаватися виключно в аукціонному порядку. 

Тимчасові винятки з правил. До кінця цього року діє один з неприродних інструментів видачі ліцензії шляхом «апробації» геоіформаціі. Він передбачає, що на підставі переінтерпретації існуючої геоінформації, без проведення будь-яких робіт «у полі», компанія може отримати спецдозвіл поза аукціоном на нову ділянку. Чому це сталося? Чи можемо тільки гадати.

Другий виняток: приватним компаніям дозволили передавати ліцензії на свої дочірні підприємства. З точки зору ринку це рішення позитивне. Якщо у мене є ліцензія, але недостатньо коштів для проведення робіт або я оцінюю цю роботу як дуже ризиковану, то я шукаю, з ким би скооперуватися і розділити ризики – це нормальна світова практика, коли на родовищах працює по два-три учасники. Але цей виняток чомусь буде діяти тільки до кінця 2018 року.

Ми як Асоціація визначили для себе дві першочергові задачі на друге півріччя: залучення нових інвесторів шляхом проведення відкритих міжнародних аукціонів і сприяння приходу на наш ринок провідних сервісних компаній, що володіють сучасними технологіями в розвідці, бурінні та обслуговуванні промислів. Це дві важливі складові, які сприятимуть розвитку галузі та збільшенню обсягів газовидобутку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті