Будувати і жити: як олюднити архітектурне обличчя Києва

Київ переживає урбаністичний бум: останніми роками тут будується рекордно багато нового житла – мільйони квадратних метрів на рік. Просто на очах виростають цілі житлові масиви. Українська столиця не самотня в цьому тренді. Майбутнє за мегаполісами, а села незабаром підуть з адміністративних карт не лише України, а й інших держав. Якщо у 2015 році в середньому по світу на городян припадало 46% населення, то, за прогнозами ООН, до 2050-го співвідношення між сільським і міським населенням вже буде 34 на 66 на користь міст.

На вулицях і площах Києва можна зустріти і українське бароко, і конструктивізм, і класику. Суміш архітектурних стилів і напрямків, пам'ятники глибокої історії та історії відродження української столиці в післявоєнні роки, а також сучасні архітектурні форми – все це визначає сьогодні обличчя міста.

У багатьох мегаполісах Європи і світу існуючий підхід до архітектури був сформований протягом декількох століть. Люди звикли до того, що архітектурні елементи повинні не просто створювати приємну середу, але і гармонійно поєднуватися один з одним. Про те, як «подружити» історію і сучасність на київських схилах і при цьому зробити місто комфортним для його жителів і туристів, Mind розповів Андрій Москальцов, головний архітектор компанії Ecobud.

Українська столиця зараз дотримується світових стилістичних трендів у архітектурі, як і всі мегаполіси світу. Через глобалізацію індустрії дизайну в цілому і архітектури зокрема є якісь загальні стандарти, які застосовуються в усіх країнах.

Сучасні мегаполіси знають багато прикладів гармонійного поєднання об'єктів старовинної та сучасної архітектури в межах однієї вулиці. Візьмемо столицю Австрії Відень. Там поруч із собором Святого Стефана, всесвітньо відомого шедевра готичної архітектури, знаходиться сучасна скляна будівля. І вона зовсім не псує загальний вигляд площі.

У Києві є схожий приклад – на Софійській площі, недалеко від Софійського собору, стоїть готель Hyatt, каркас якого повністю виконаний зі скла. І він досить гармонійно виглядає поряд зі спорудами минулих століть.

Але все ж міста України останнім часом, на жаль, демонструють змішання всіх стилів – так звану еклектику, часто несмак і хаотичність забудови. Ми бачимо, як зникають парки і сквери, а на їх місці з’являються супермаркети і торгово-розважальні центри. Спостерігаємо, як, не враховуючи потреби інфраструктури мегаполісу, ростуть житлові комплекси. Дуже шкода, що нинішня архітектура Києва відрізняється від забудов минулих століть саме непродуманість. Створюється враження, що новобудови вирвані з контексту та існують окремо від вже сформованого стилю столиці.

Сучасна архітектура має бути органічною – створюватися для людей, враховуючи всі особливості життя сучасної людини. Для цього треба не просто забудувати кожну вільну площадку тисячами квадратних метрів офісів та житла, а продумати все таким чином, щоб там знайшлося достатньо місця дитячим садкам, школам, паркінгам, магазинам і закладам харчування та розваг тощо.

Нинішнім архітекторам ще належить виробити свій стиль. Можливо, він буде пов'язаний з органічною архітектурою – коли під час будівництва житлових кварталів і комплексів використовуються переважно природні матеріали, що гармонійно вписуються в ландшафт або міський пейзаж. У результаті вдається створити більш гуманістичні та максимально комфортні форми.

Хотілося б підкреслити і важливість поняття «системна реконструкція». Проектуючи будь-яку будівлю в місті, потрібно орієнтуватися на його оточення, архітектурний і природний контекст. Адже за грамотного облаштування цілого комплексу будинків підвищується цінність кожного з них окремо.

Великі населені пункти нашої країни, особливо їхні спальні райони зазвичай суцільно вкриті будівлями ще радянської епохи. Вони вже не такі привабливі естетично і функціонально, як би того хотілося жителям сучасних міст. Сіра безлика колірна гамма, одноманітний кубічний конструктив, оточений горами сміття... У ЗМІ вже неодноразово з'являлася інформація про те, що держава робить певні кроки для приведення в належний стан будинків, зведених 50–60 років тому. Ведуться розробки численних програм з їхньої реконструкції, але поки, на жаль, все більше на папері. Хоча саме так звані хрущовки – перші претенденти на реконструкцію як такі, що вичерпали свій фізичний ресурс.

Ми спостерігаємо і ще одну тенденцію – розвиток приміських зон. І потрібно пам'ятати, що кінцева мета цього процесу – перетворити хаотичну забудову а-ля Шанхай на комфортний для життя простір з усіма необхідними складовими.

Практично все нове житло вже зводиться під гаслом підвищеної комфортності. Але комфорт – це не лише нові матеріали, високі технології та сміливий дизайн. Головне завдання сучасних архітектури і будівництва – створювати органічну інфраструктуру, яка враховуватиме всі особливості нинішнього життя городянина. І тоді Київ стане не тільки одним з найзеленіших, але і найзручніших мегаполісів Європи.