Як Google і медіа-гіганти затягують нас у новини та шоу

Як Google і медіа-гіганти затягують нас у новини та шоу

І чому нам це подобається

Цей матеріал також доступний російською
Як Google і медіа-гіганти затягують нас у новини та шоу
Фото: pixabay

Медіа, як і майже будь-який інший бізнес, відчули на собі стрімкий розвиток технологій та інтернету зокрема. Хтось припинив існування, хтось трансформувався, а хтось стрімко увірвався на ринок і посунув лідерів. Інформації більше, часу на її споживання менше. Медіа тепер хочуть не тільки інформувати і розважати нас – вони прагнуть формувати наш спосіб життя, залучати нас і змінювати сам досвід споживання контенту.

Разом із тим, на перший план вийшла необхідність боротьби з неправдоподібною і маніпулятивної інформацією. Наприклад, компанія Google напередодні виборів до Європейського парламенту вводить додаткові методи захисту від поширення фейкових новин і пропаганди. Для України це теж дуже актуально, з огляду на нестабільну політичну обстановку і майбутні президентські і парламентські вибори. Про те, чого чекати від боротьби за нашу увагу між традиційними ЗМІ та провайдерами медіа-сервісів, Mind розповів провідний менеджер програм у Luxoft Ukraine Юрій Молчанов.

Щороку у вересні в Амстердамі проходить виставка IBC – захід, який визначає ключові тренди в розвитку глобальних медіа, сфері розваг і технологій, що забезпечують цей розвиток. Ця виставка вже встигла відсвяткувати свій 50-річний ювілей. Тобто поки в нашій країні наймасовішим і ключовим джерелом інформації була радіоточка, Амстердам вже приймав конференцію, мета якої – розвивати сферу медіа. Цього року туди традиційно з'їхалися як представники великих компаній, що займаються мовленням і виробництвом контенту, так і технологічні гіганти, серед яких – IBM, Google, Amazon, Microsoft, Cisco.

Що нині відбувається на ринку? На IBC 2018 його традиційно представляли компанії, які вміють виробляти контент, окремо – компанії-транслятори, а також дистриб'ютори цього контенту. Відомі нам BBC, HBO, CNN поєднують у собі кілька функцій. Демонструючи хороші результати за часів, коли ринок був не настільки динамічний, зараз вони шукають платформи і способи кооперації. Їм хочеться розуміти, як виграти у нових, динамічних гравців ринку, таких як Netflix, Equinex, Amazon Prime, hulu та інших. Крім того, питання швидкості і вартості виробництва контенту і його доставки споживачам залишається важливим, втім, як і в будь-якому іншому бізнесі. Тому медіа-гігантам доводиться шукати нові джерела оптимізації витрат і процесів.

Швидкість виробництва і обробки контенту не випадково опинилися в центрі уваги ринку. Коли виробником контенту може стати будь-яка людина зі смартфоном у руці, кількість доступної інформації зростає експоненціально, а пошук необхідного медіапродукту в масиві йому подібних вимагає великих обчислювальних потужностей або ж часу.

Як змінюється алгоритм споживання інформації? Неможливо ігнорувати і зміни в тому, як ми споживаємо контент. Досить згадати, як десять-двадцять років тому наявність кількох телеканалів визначала, що дивиться глядач. Згодом кількість каналів збільшилася, але їх різноманітність і відповідність смакам споживача все ще були далекі від ідеалу. Разом зі зміною технологій і інформаційного навантаження глядачі і слухачі перейшли до абсолютно іншого формату споживання. У них банально немає ні можливості, ні бажання сидіти два години біля телевізора і чекати години Х, коли почнеться улюблена програма або серіал. Усе це вже давно можна подивитися в запису в зручний час, налаштувати «доставку» улюбленого контенту собі на пристрій, прискорити перегляд або ж відкласти його до більш зручного моменту.

Велика кількість медіапродукту надала величезні можливості глядачеві, але водночас створила і високий інформаційний тиск. Вчені поки лише намагаються розібратися, яким чином зміняться когнітивні здібності людей у нових умовах, але очевидно одне – часу на споживання контенту стає менше, а його кількість – більшою. В таких умовах відео, аудіо або текст повинні бути максимально релевантними смакам споживача, інакше окремі медіакомпанії опиняться під загрозою зникнення. Крім того, споживач очікує більш емоційної й інтерактивної взаємодії з медіа – можливості прокоментувати ролик в соціальних мережах, поспілкуватися з іншими глядачами під час передачі, паралельно з трансляцією взаємодіяти з контентом, а в ідеалі – самому впливати на нього.

Як реагують виробники контенту? Компанії, що працюють над технічними рішеннями для галузі, звертаються здебільшого якраз до нової моделі споживання, сприймаючи вимоги галузі «робити швидше і дешевше» як гігієнічний фактор, який апріорі повинен бути частиною їх пропозиції. За рахунок чого?

На допомогу їм приходять технології, про які сьогодні говорять все частіше – хмарні сервіси, штучний інтелект (машинне навчання), віртуальна реальність. Саме завдяки їм стала можливою така стрімка зміна інструментарію галузі.

Як приклад, зберігання зростаючої кількості контенту і його оперативну обробку дозволяють здійснювати хмарні сервіси. Кожен фото- або відеоматеріал забезпечується метаданими (за ключовими словами), за якими знайти його можна за лічені мілісекунди. Це схоже на функцію у смартфонах, коли за запитом, наприклад, «гори», відображаються всі ваші мультимедійні дані, на яких зображена дана місцевість. У такій же формат мігрують архіви великих медіа-компаній, оскільки шукати вручну необхідну касету вже просто неможливо – час і витрати роблять фізичні архіви не надто затребуваними.

Схожу оптимізацію можна було спостерігати в травні у Великобританії. За допомогою функції розпізнавання облич – ще один прояв штучного інтелекту – під час трансляції весілля принца Гаррі на Skynews імена запрошених на церемонію автоматично відображалися біля самих гостей на телеекранах в режимі реального часу. Робити це вручну за допомогою фахівців фактично неможливо.

Також завдяки «хмарі» спрощується розгортання, масштабованість і настройка мобільних телестудій, отже формат Breaking news і прямих трансляцій набуває все більше можливостей. Наприклад, при демонстрації відео з місця лісових пожеж глядач може бачити ведучого в студії, графічні елементи, які накладаються поверх трансляції, архівні дані, які знову-таки моментально можна за певними параметрами відшукати, довідку про температурні дані в регіоні за період, що цікавить, тощо – формати подачі інформації стають набагато різноманітнішими.

Що пропонується сучасному споживачеві? Повернемося до бажання глядача відчувати себе учасником події. Google на виставці презентував шолом, який дає дуже барвисту і фактурну картинку у віртуальній реальності. Навіть перегляд новин в такому шоломі дарує абсолютно нові відчуття і почуття причетності.

А один з австралійських телеком-операторів – компанія Telstra – розміщує мініатюрні камери на головах спортсменів. Уявіть, що відчуває уболівальник, який може побачити футбольне поле, наприклад, очима свого кумира, одночасно спостерігати за реакціями його партнерів по команді і переживати те, що відбувається під час гри, будучи практично учасником процесу!

Не менш важливо розділити емоції від перегляду спортивних змагань з однодумцями – тому онлайн-чати, які виводяться на екран трансляції, теж не рідкість. Штучний інтелект корисний і в цьому випадку – якщо хтось вирішить використовувати нецензурну лексику, то в частки секунди, які йдуть на модерацію повідомлення системою, ці фрази будуть прибрані з тексту, який потрапить в ефір. У деяких випадках це можна робити і без участі ШІ, але згадаємо про обсяги інформації і кількість споживачів контенту – тут системам знадобиться додаткова допомога.

Можливості та виклики. Залученість глядача може приносити не лише почуття задоволеності йому самому, але і допомагати збільшувати прибуток медіа-компаніям. Наприклад, робити ставки під час трансляції безпосередньо з екрану телевізора, проводити опитування серед глядачів трансляції – можливостей для монетизації нових форматів взаємодії сьогодні досить.

Але велика кількість фото та відео порушує не тільки етичні і суто технічні питання. Актуальним стає і дотримання авторських прав. Для цього великі виробники контенту використовують так звані fingerprints – дослівно, відбиток. У відео- та фотоматеріали «зашивається» унікальна комбінація додаткових пікселів, що дозволяє відстежувати, де цей контент використовується, щоб гарантувати отримання роялті. Як завжди, технології створюють як нові можливості, так і нові виклики.

Резюмуючи, хочеться доповнити фразу Білла Гейтса, що стала класичною  – «Content is king», але «relevance is queen». Контент як і раніше залишається королем медіа-ринку, але його релевантність смакам певної аудиторії – це нині «королева» медіа-бізнесу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті