Як отримати максимум від великої приватизації

Продаж великих держпідприємств у 2018 році знову провалився. Апогеєм стала історія з «Центренерго». Компанія, яка має 14% загальної потужності електростанцій країни та майже 2 млрд грн прибутків у 2017 році, не цікава жодному іноземному інвестору. Чому так сталося, Mind вже намагався розібратися. Тепер Олексій Гаманюк, економіст Центру економічної стратегії, та Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії, розповіли Mind, що потрібно зробити, аби не допустити аналогічного сценарію в новому році.

Щороку зволікання з приватизацією приносить державі нові й нові збитки. Ціна, за яку Україна могла би продати свої державні підприємства, стає все меншою. Корупція, слабке управління та контроль, бездіяльність силових органів у розслідуваннях та судової системи у доведенні фактів корупції та розкрадання – все те, що називається «слабке правовладдя», що не лише зменшує потенційну вартість держпідприємств, але і відлякує потенційних покупців.

Скільки «коштує» корупція? Збитки від корупції та розкрадання активів державних підприємств вимірюються мільярдами гривень. Лише у 2017 році, за даними Національного антикорупційного бюро, сумарні збитки, завдані державним підприємствам, склали 20 млрд грн. Через це підприємства щороку втрачають у своїй ринковій вартості.

Українське державне пароплавство – сумний приклад, як саме знеціненню активів «допомагає» корупція. У 1993 році Чорноморське морське пароплавство мало 295 кораблів та 1100 одиниць допоміжного флоту. За 25 років від цих потужностей залишилась одна (!) баржа, яка не може відходити від берега більше, ніж на 32 км. Згодом керівник цього державного підприємства потрапив за ґрати за розкрадання в особливо великих розмірах. Або, наприклад, у Дунайському пароплавстві, що також належить державі, 8 грудня затримали на хабарі розміром $260 000 радника голови підприємства.

Чого найбільше боїться інвестор? Аналіз досвіду інших країн свідчить: саме участь у приватизації іноземних інвесторів дозволяє залучити від продажу державних підприємств максимум коштів. Що цьому заважає в Україні? Корупція та недовіра до судової системи! Саме ці фактори іноземні інвестори називають у професійних опитуваннях головними перешкодами для інвестицій вже третій рік поспіль.

Деколи бізнес в Україні доводиться захищати від самої держави. Влітку ми опитали представників бізнесу про їхній досвід взаємодії із силовими органами і отримали гнітючі результати: «інструменти роботи СБУ (вилучення документації, техніки, шантаж) мають вкрай деструктивний характер для бізнесу та призводять до низького рівня фактичного викриття економічних злочинів». Це також відлякує потенційних інвесторів від участі у приватизації.

СБУ повинна бути позбавлена функцій розслідування економічних злочинів. Податкову міліцію, як і обіцяв президент, повинні замінити аналітики, «ботани в білих комірцях». Має бути продовжено судову реформу. Вже у І кварталі 2019 року має бути створений Вищий антикорупційний суд, і робота НАБУ почне завершуватись реальними термінами ув’язнення, а не дрібними штрафами. Потрібно працювати над підвищенням захисту прав власності, зменшуючи ризики рейдерства.

Чого очікувати? Уявімо, що весь 2019 рік наша країна сумлінно боротиметься із корупцією, суди виноситимуть обвинувальні вироки щодо розкрадачів державного майна, а силовики більше не будуть «кошмарити» бізнес. І в такий спосіб ми за рівнем правовладдя доростемо до сусідньої Польщі.

За такого сценарію, окрім прозорого продажу держпідприємств та передання їх новому ефективному власнику, можемо розраховувати на значно більшу вартість підприємств під час продажу. Так, за умов польського рівня правовладдя Україна могла би отримати від приватизації того самого переліку підприємств, що виставлений зараз на продаж, $5,9 млрд (за нашими оцінками в наявних сьогодні умовах Україна може отримати від приватизації державних найбільших підприємств $1,7 млрд).

Проста математична операція дає $4,2 млрд втрачених можливостей для країни лише через слабке правовладдя.

Відповідно до оприлюдненого Меморандуму з МВФ, уже до кінця січня має розпочатися новий тендер з приватизації «Центренерго». У першій половині 2019 року також будуть проведені тендери на продаж ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ПрАТ «Індар» та «Президент-готель» у Києві. Для успішного їх продажу потрібно, аби інвестиційні радники отримали зворотній зв'язок від потенційних покупців – стратегічних іноземних інвесторів із відповідним досвідом, як залучити їх до приватизації.

Але навіть без опитування зрозуміло, що для їх залучення та максимізації ціни продажу потрібно продовжити працювати над зростанням правовладдя в країні. Бо за відсутності цього фактора навіть за прозорої та чесної процедури приватизації іноземні інвестори в Україну не прийдуть.