Тренажери замість гаджетів: чому про здоров’я молоді варто піклуватися саме зараз

Сьогодні кожен другий українець не займається спортом взагалі – про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного групою «Рейтинг». Близько 15% респондентів зазначили, що роблять це хоча б декілька разів на тиждень, 14% згадують про якісь фізичні вправи максимум кілька разів на місяць, а 12% – не більше кількох разів на рік. І лише кожен одинадцятий – у тій чи іншій формі займається спортом майже щодня.

Така статистика виливається у мільярдні збитки та скорочення очікуваної тривалості життя – Україна за цим показником наразі посідає 122-ге місце у світі з середніми значеннями на рівні 62,37 і 74,50 років для чоловіків і жінок відповідно. І все це при тому, що, наприклад, у 2018 році лише з бюджетних коштів на медичні послуги було виділено понад 13,5 млрд грн. Чому вкладення у розвиток спортивної інфраструктури є прямими інвестиціями в економіку країни, спеціально для Mind пояснює Андрій Бондаренко, директор заводу «ФФУ Продакшн».

Що завдає шкоди здоров’ю

Нищівного удару здоров’ю українців завдає характерний для нашого часу спосіб життя – малорухлива робота, відсутність фізичних навантажень, незбалансоване харчування, стрес і недостатня тривалість нічного сну. Додайте до цього шкідливі звички за власним вибором – і ви отримаєте досить точне уявлення про життя більшості з нас.

Низька популярність спорту серед молоді здебільшого обумовлена відсутністю належних умов та нерозвиненою інфраструктурою. Діти, принаймні до середньої школи, такі ж рухливі й непосидючі, як це було в минулому. Але за відсутності альтернативи вони дедалі частіше обирають гаджети, інтернет і відеоігри замість живого спілкування, активних ігор та спорту. Без докорінних змін ситуації складно зарадити.

Натомість у «Глобальних рекомендаціях щодо фізичної активності для здоров'я», оприлюднених Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), аргументовано необхідність регулярних занять спортом для людей різних вікових категорій. Відсутність фізичної активності визнали четвертим основним фактором ризику за оцінками рівня смертності у всьому світі. Більшу небезпеку становлять високий кров’яний тиск (13%), вживання тютюну (9%) і високий рівень глюкози в крові (6%).

Для того щоб залишатися здоровим, експерти рекомендують помірну кардіоактивність кожні 2,5 години, енергійні кардіонавантаження – по 1,5 години на тиждень, а також принаймні два силових тренування.

Доведено, що регулярна фізична активність зменшує ризик виникнення коронарної хвороби серця, інсульту, діабету, гіпертонічної хвороби, запобігає депресії та навіть онкологічним захворюванням До того ж активність є основою для забезпечення балансу енергії та контролю ваги.

Як можна запобігти проблемам: європейський досвід

У боротьбі з погіршенням здоров’я нації профілактичні заходи мають не менше значення, ніж створення міцного популяційного імунітету за рахунок вакцинації чи систематична боротьба з проявами хронічних захворювань. За даними звіту ООН, належне фінансування спорту може не лише покращити стан здоров’я населення, але й суттєво зменшити обсяги інвестицій в медичну галузь. Тому, окрім суто медичних реформ, якісного моніторингу змін екологічної ситуації, необхідно розбудовувати спортивну інфраструктуру в регіонах і активно пропагувати здоровий спосіб життя.

Приміром, Фінляндія за 25 років зуміла знизити смертність населення від ішемічної хвороби серця на 73%. Цього вдалося досягти завдяки активному пропагуванню з боку держави здорового й рухливого способу життя, раціонального харчування і підтримання цієї ініціативи профільними організаціями та населенням.

Показовим прикладом заохочення до занять спортом, зокрема футболом, є Ісландія, де на кожну тисячу мешканців припадає принаймні одна футбольна школа. У цій країні діти змалечку отримують усе необхідне для спортивних досягнень: обладнані спортивні майданчики та можливість регулярно займатися під керівництвом професійних тренерів.

Що робити Україні

Якщо в межах доступності від будинку кожного українця будуть спортивні секції й тренувальні майданчики, молоде покоління матиме здорову альтернативу типовим розвагам сучасності – спілкуванню в інтернеті та відеоіграм. Діти віддають перевагу віртуальному світу переважно через відсутність інших можливостей.

Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до розвитку спортивної інфраструктури. Є чимало прикладів, коли вільні площі в торгових центрах здають під фітнес-клуби, на сучасні спортивні зали перетворюють покинуті приміщення, організовують приватні спортивні школи для дітей. В середньому, як зазначають фахівці, новий фітнес-зал відвідують близько 500 осіб на день. Наявність фітнес-клубів у бізнес-центрах чи житлових комплексах вже стало обов’язковою умовою і важливою конкурентною перевагою. Доступність до спортивних занять зараз цінується і всіляко стимулюється. Великий бізнес допомагає організовувати і проводити спортивні змагання, долучається до осучаснення занедбаних і застарілих спортивних майданчиків.

Окрім того, держава докладає значних зусиль для того, щоб відкрити доступ до масового спорту. На відвідування спортзалів і фітнес-клубів у людей часто бракує коштів, а в жителів регіонів, як правило, немає такої можливості. Тому поступово створюються якісні й екологічно чисті громадські спортивні майданчики зі штучним покриттям, які мають великий запас міцності та здатні витримувати щоденні навантаження.

До чого прагнемо

Розвиток спортивної інфраструктури, впровадження інновацій у спорті та його популяризація серед населення мають дати поштовх до збільшення кількості українців, які регулярно виконують фізичні вправи. Як результат, можна очікувати на зниження рівня захворюваності на хронічні недуги, особливо що стосуються серцево-судинної і дихальної систем, порушень обміну речовин і розладів опорно-рухового апарату.

Повсюдне застосування інноваційних технологій та комплексний розвиток спортивної інфраструктури сприяє оптимізації використання бюджетних і позабюджетних коштів, залученню до спортивної діяльності широких верств населення і покращення спортивних досягнень наших спортсменів на міжнародних спортивних змаганнях. Легше запобігати хворобам, ніж потім долати їхні наслідки.