Під суд за «лайки»: як відучити співробітників від соцмереж у робочий час

Напевно, ви читаєте цю статтю вранці під час «кавового ритуалу», який сучасні люди зазвичай поєднують з переглядом новин та постів друзів у соціальних мережах. Ми стали дуже залежними від Facebook, Telegram, Instagram, месенджерів. Зізнайтеся собі чесно: скільки часу протягом робочого дня ви проводите в соціальних мережах? Як правило, від 30 хвилин до 1,5 години. Розумне користування соцмережами в особистих цілях у робочий час важко розглядати як порушення трудової дисципліни з точки зору чинного трудового законодавства. Але що робити роботодавцю у разі, якщо працівник перебуває у «віртуальному» просторі більше, ніж у реальному, та ще й цей час оплачується з кишені власника підприємства? У роботодавця або власника бізнесу в зв'язку з цим може виникнути справедливе запитання: як оптимізувати робочий процес, не допустити зловживання соцмережами в робочий час і домогтися дотримання трудової дисципліни? Відповідь на нього спеціально для Mind шукала Вікторія Мельниченко, керівник практики Compliance МЮФ INTEGRITES.

Починаючи з 2009 року більшість американських компаній заборонили своїм співробітникам використовувати Twitter і Facebook у робочий час. Однак така заборона виявилася неефективною: співробітники успішно заходили в соцмережі з особистих гаджетів.

Судова практика з цього питання в Україні тільки формується. Так, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі №428/11050/17 рішення суду першої інстанції про поновлення працівника на роботі внаслідок незаконного звільнення залишено в силі. Підставою для звільнення стало систематичне невиконання працівником без поважних причин посадових обов'язків, яке полягало у використанні позивачем соціальної мережі Facebook у робочий час. Суд встановив, що в посадовій інструкції працівника були відсутні положення про заборону на користування мережею інтернет і соціальними мережами. А працівник, як член виконавчого комітету міської ради, за допомогою соціальної мережі інформував членів територіальної громади про питання, які були важливі для жителів міста.

В Європі ж судова практика з цього питання досить розвинена. Наприклад, показовим є рішення окружного суду з трудових спорів землі Шлезвіг-Гольштейн Федеративної Республіки Німеччини від 6 травня 2014 року. Роботодавець звільнив співробітника, який без дозволу власника завантажив на робочий комп'ютер програмне забезпечення для прослуховування музики, а також користувався в робочий час соціальними мережами Facebook і XING. На думку роботодавця, програмне забезпечення поставило під загрозу зараження спільного диска компанії вірусами. Незважаючи на безперервний 21-річний трудовий стаж на цьому підприємстві, суд підтримав позицію роботодавця і визнав звільнення законним.

Більш «старе» рішення Німецького федерального суду щодо трудових спорів від 27 квітня 2006 року примітне тим, що для правильного вирішення спору суду довелося підрахувати загальну кількість часу, який співробітник провів у робочі години за переглядом порнографічних сайтів. Так, було встановлено, що протягом понад двох місяців поспіль він проводив за «непродуктивним» заняттям від 15 хвилин до трьох годин робочого часу кожен день. Тобто з 10 робочих тижнів співробітник один тиждень провів за використанням інтернету в особистих цілях. Рішення про його звільнення було визнано законним.

Для того щоб подібного роду звільнення були найменшою мірою «спірними», а також для наявності юридичної підстави для залучення співробітника до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним трудовим законодавством України, роботодавцю варто врегулювати порядок користування соціальними мережами в робочий час окремою внутрішньою політикою або прописати відповідні положення в посадовій інструкції працівника. З усіма існуючими внутрішніми положеннями і політиками всіх співробітників необхідно ознайомити під розпис.

Важливо звернути увагу на те, що окремі професії, наприклад, PR-менеджер, рекрутер або SMM-маркетолог, нерозривно пов'язані з використанням соціальних мереж у робочих цілях, тому тут важливо не заходити у крайнощі, прописуючи обмежувальні положення внутрішніх політик.

Якщо ваш бізнес передбачає використання кожен день у роботі офіційних соціальних акаунтів, порядок роботи з ними також слід врегулювати окремою політикою компанії.

Популярне сьогодні явище social gaming (ігрові онлайн-платформи) – більш небезпечне явище для роботодавця, бо воно несе ризик зараження службового комп'ютера, а іноді і всієї корпоративної мережі, вірусами. Ми рекомендуємо встановити заборону на використання подібних онлайн-платформ у робочий час з використанням службової комп'ютерної техніки.

15 хвилин на день у Facebook за чашкою ранкової кави або в обід – запорука такого необхідного розслаблення для співробітника, що збільшує його продуктивність. А правильно прописана політика щодо порядку користування соціальними мережами в робочий час і відповідні комплаєнс-тренінги персоналу – запорука успішного діалогу і відсутності в майбутньому непорозумінь між власником бізнесу та найнятим працівником.