«Золоте» здоров'я: чому ліки постійно дорожчають
І як побороти неконтрольоване завищення цін на медпрепарати
Фото: pixabay
Фармацевтичний ринок все частіше стикається з проблемою неконтрольованого завищення цін на лікарські засоби і медичні вироби його учасниками. Це пов'язано з тим, що механізму державного регулювання цін, зокрема процесів формування, встановлення та контролю за цінами, притаманна низка недоліків законодавчого та практичного характеру. В результаті чого фармацевтичний бізнес стає низькоконкурентним, а медикаменти і медичні вироби, як соціально важливі товари, – менш доступними для населення. Про те, як формуються ціни, хто несе за це відповідальність і як на них вплинути, Mind розповіла Дарина Демчук, юрист юридичної фірми Integrites.
Як формуються ціни? Виробники (фармацевтичні компанії), дистриб'ютори, роздрібні мережі (наприклад, аптеки) так чи інакше впливають на ціноутворення в фармсекторі.
Ціни формують безпосередньо учасники фармацевтичного ринку за встановленими законодавством алгоритмом і формулами (згідно з порядком формування цін на лікарські засоби і вироби медичного походження, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25.03.2009 №333).
Виробники визначають закупівельні, оптові ціни, а інші учасники до такої ціни додають свою надбавку, розмір якої визначений законодавчо.
Граничні розміри надбавок встановив Кабінет міністрів України (у постанові «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» від 17.10.2008 №955):
- Для лікарських засобів, включених до Національного переліку, розмір граничної надбавки до оптово-відпускної ціни не має перевищувати 10%, а до закупівельної ціни – 25%.
- Для лікарських засобів і медичних виробів, які купуються повністю або частково за рахунок бюджетних коштів, розмір граничної надбавки – не вище 10%.
- Для лікарських засобів, включених до переліку міжнародних незапатентованих назв лікарських засобів, розмір граничної надбавки до оптово-відпускної ціни не має перевищувати 10%, а до закупівельної ціни – 15%.
Де-юре учасники фармринку повинні формувати ціну в межах таких надбавок.
А що ж на практиці? Де-факто учасники фармацевтичного ринку спекулюють зазначеним законодавчим діапазоном, встановлюючи свої розміри надбавок з метою отримання додаткового прибутку. Наприклад, дистриб'ютор, купуючи медичне обладнання у фармацевтичній компанії-нерезидента, імпортує в Україну і реалізує таке обладнання з маржею не 10%, а 30% або більше, що призводить до значної варіації оптових і роздрібних цін у різних регіонах країни. Навіть більше, у результаті самовільного завищення цін фармацевтичний ринок стає низькоконкурентним.
Такі недобросовісні дії є нічим іншим, як порушенням дисципліни цін, і часто залишається безкарним.
Чи є відповідальний? Державні органи, враховуючи сферу їх компетенції, лише в поодиноких випадках встановлюють і можуть реагувати на подібне порушення дисципліни формування цін.
Законом «Про ціни і ціноутворення» передбачені адміністративно-господарські санкції за порушення вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Органом, уповноваженим застосовувати такі санкції, на сьогоднішній день є Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.
Так, Державна служба, встановивши за документами перевищення граничної надбавки до оптової ціни за лікарські засоби, може вилучити необґрунтовано отриману виручку, тобто різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою, встановленою без перевищення маржі.
Наприклад, в одній з останніх справ, №814/668/17, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року стягнуто штраф з ТОВ «СВМ-ФАРМ» за застосування торгової (роздрібної) надбавки понад 25%.
Проте на практиці за порушення порядку формування та встановлення цін до відповідальності притягують дуже рідко. І, на жаль, це зовсім не пояснюється частотою таких порушень.
Навіть більше, подібні перевірки проводяться лише стосовно застосування державних регульованих цін на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів для аптечних установ і фельдшерсько-акушерських пунктів.
Інший приклад, коли при імпорті товару в Україну митні органи, встановивши невідповідність ціни в документах виробника товару ціні в документах, що пред'являються дистриб'юторами, можуть скласти адміністративний протокол про порушення митних правил і в судовому порядку домогтися накладення штрафу або вилучення такого товару.
Така справа №760/27351/18 нещодавно розглядалося Солом'янським районним судом м. Києва. У результаті суд постановою від 21.12.2018 наклав на керівника ТОВ «ОНКОМЕДІКА» адміністративне стягнення у вигляді штрафу понад 1 млн грн.
Також діяльність Антимонопольного комітету України спрямована на захист економічної конкуренції, недопущення істотного обмеження чи спотворення конкуренції учасниками фармацевтичного ринку.
Однак всі названі вище органи не покликані реалізовувати політику ціноутворення і їх діяльність лише побічно може забезпечити дисципліну цін на фармацевтичному ринку.
З чим це пов'язано? До середини 2016 року ціни на лікарські засоби, контролювалися, зокрема, Державною інспекцією України з контролю за цінами. На інспекцію покладалися такі важливі функції, як: постійний моніторинг динаміки цін, здійснення нагляду за формуванням цін, систематичне проведення планових, позапланових перевірок і застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення дисципліни цін, а також ініціювання перед відповідними органами притягнення винних осіб до відповідальності, наприклад, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції перед Антимонопольним комітетом України.
Після ліквідації інспекції в межах оптимізації системи центральних органів виконавчої влади частково її функції були «розмиті» між Держслужбою статистики України та Держслужбою України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, а низка функцій взагалі більше не виконуються. Наприклад, не є ефективною нинішня система моніторингу цін (дослідження динаміки цінових процесів на фармринку).
Яким може бути рішення? Більшість країн з метою забезпечення доступності лікарських засобів і медичних виробів застосовують різні підходи для регулювання цін на такі товари.
Європейська комісія наполягає на тому, щоб ціни на лікарські засоби і медичні вироби встановлювалися шляхом вільної ринкової конкуренції і з обмеженням жорстких регуляторних заходів, що, безумовно, є правильним Однак у країнах – членах ЄС, на відміну від України, функціонує система моніторингу для контролю цін і рівня реімбурсації на лікарські засоби, які включені в їх національні системи страхування.
Крім того, ЄС особливу увагу приділяє питанням прозорості. Зокрема, інформація щодо всіх процедур, пов'язаних з ціноутворенням, є відкритою для громадськості відповідно до вимог Директиви Ради Європи 89/105/EEC від 21.12.1989.
Візьмемо приклад ціноутворення в Норвегії. Уряд вимагає, щоб виробник, який продає ліки на норвезькому ринку, повідомляв про ціни на свої препарати в певних країнах, до яких входять Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Великобританія та інші. Ціни виробників не фіксуються на певному рівні. Однак уряд самостійно визначає максимальну націнку для аптек, яка, в свою чергу, визначає граничну ціну на роздрібному ринку кожного препарату. У разі якщо лікарський препарат виходить на такий ринок вперше, гранична ціна визначається шляхом переговорів між виробником і регулятором. Такі заходи сприяють здоровій конкуренції фармринку, але при цьому запобігають незаконному завищенню цін.
За прикладом ЄС в Україні має бути створена система моніторингу, що досліджує ціни на фармринку, яка допоможе уникнути випадків неконтрольованого завищення розмірів надбавок (коли такі встановлені), а також випадків безпідставного втручання в фармацевтичний бізнес. Така система стане достовірним ресурсом і буде інформувати компетентні органи про істотне зростання цін на нерегульовані препарати. Система моніторингу дозволить проводити перевірки бізнесу і реагувати лише у виняткових випадках, що, зокрема, відповідає ризик-орієнтованому підходу до проведення перевірок, запропонованому МЕРТ 06.03.2019 у рамках восьмого дерегуляційного засідання уряду.
Моніторинг цін міг би бути забезпечений спеціально створеною інспекцією при МЕРТ України (за аналогією з європейськими країнами) Однак з огляду на час і колосальні витрати, необхідні для створення органу виконавчої влади (він не передбачений державним бюджетом), а також ті витрати, що вже були понесені для ліквідації діючої інспекції, раціональним буде покласти такі функції на Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками при МОЗ України, яка вже здійснює контроль оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення тощо і протидіє їх незаконному обігу.
Також для створення гнучкої, адаптивної системи ціноутворення важливо забезпечити взаємодію між спеціальним органом контролю за цінами та іншими профільними органами, наприклад, шляхом періодичного інформування митними органами про імпортований товар, країну походження і його митну вартість.
Чи зміниться фармринок? Зрозуміло, що так, і це доводить позитивний досвід країн – членів ЄС і не тільки. Прозорість формування і встановлення цін, обмеженість, а правильніше сказати – відсутність прямого контролю за діяльністю учасників фармринку, до того ж можливість виправданого реагування в певних випадках на порушення гарантовано призведуть до поліпшення фармацевтичного бізнес-клімату в Україні.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
