Складний людський мозок: про помилкові спогади та «шаблезубих пінгвінів»

Складний людський мозок: про помилкові спогади та «шаблезубих пінгвінів»

Як усе це працює і чому головний орган людини приховує в собі так багато загадок

Цей матеріал також доступний російською
Складний людський мозок: про помилкові спогади та «шаблезубих пінгвінів»
Pixabay.com

Людський мозок – складний механізм, яким ми щодня користуємося, до кінця не розуміючи всієї механіки. Про процес запам'ятовування, три види пам'яті та повторення звичних рішень нейропсихолог Андрій Васін розповів Mind у рамках освітнього заходу «Психобар».

Рух «протоптаною стежкою» і повторення. Робота людського мозку заснована на зв'язках нейронів, які взаємодіють між собою, «ганяючи» в різні боки електричні імпульси. Важливо розуміти, що абсолютно будь-яка наша думка або дія залишають за собою своєрідну «доріжку»: вони починаються з одного нейрона, проходять через кілька інших і закінчуються в певній точці. Коли людині потрібно підняти руку або з'являється бажання випити води, працюють такі самі зв'язки.

У нейропсихології існує таке поняття, як енграми – це і є та сама «доріжка», що веде від початку дії до її завершення. Можна сказати, що це звичка. Але зазвичай під звичкою ми розуміємо дію, а тут йдеться швидше про звичну емоцію, відчуття або враження.

Чому це важливо? Чим могутніший імпульс, що прямує «доріжкою», тим кращою, могутнішою і міцнішою вона стає.

Наприклад, у вас виникла ідея створити якийсь проект. Тут ви вирішуєте, чи втілювати все це в життя – від цього залежить напрямок імпульсу. У разі рішення «робити» імпульс йде в один бік, у разі рішення «забити» – в інший.

Цікаво, що, коли через деякий час вам доведеться робити схожий вибір, ви швидше за все діятимете за звичним патерном. Справа в тім, що мозок схильний шукати в пам'яті точку, максимально схожу на поточну стартову. І він її знайде: за таких ситуацій завжди простіше «побігти» вже наявною «доріжкою». Якщо роками витоптувати ту саму стежку, то з неї потім буде дуже складно зійти.

Важливо усвідомлювати: у житті людини не приймається жодного рішення «просто так». Будь-яке рішення впливає на всі наступні.

Ощадливий мозок і надлишок інформації. Ми живемо за дуже цікавих часів, до яких фізично не готові. Навколо нас вирує величезна кількість інформації. Раніше людина, яка знає і думає, була рідкістю, сьогодні ж практично в кожного з нас є смартфон – пристрій, що вміщується в кишені і має доступ практично до будь-якої інформації в будь-якій точці земної кулі.

Для чого ми це використовуємо? Для мультиків і комп'ютерних ігор. Чому вони такі привабливі? За півгодини роботи вони дають людині емоційного відгуку більше, ніж у його предка могло бути за все життя. З одного боку, це нас розбещує, з іншого – випалює, і нам стає дедалі складніше виділяти найважливіше з усього інформаційного потоку. Якщо 50–100 років тому головним завданням було знайти інформацію, то зараз важливіше з усієї тієї інформації, яку нам пропонують, відсікти зайве й виокремити правду.

Людина сьогодні перебуває поза зоною комфорту. І справа не в «комуналці», політиці чи війні – для наших нейронів така кількість інформації – це колосальний стрес. Мозок судорожно намагається вихопити 5–6 годин сну, щоб хоч трохи відпочити. До винаходу електричної лампочки людина спала 10 годин, сьогодні нормою вважається 8 годин, і то не кожному вдається проспати цей час.

Всупереч розхожому міфу про 10 використовуваних відсотків мозку, доведено, що люди залучають до справи всі ресурси. У цьому обсязі інформації колосальна частина життя проходить повз нас. З нещодавно переглянутих фільмів, лекцій або прочитаних книг мало що запам'ятовується – їх доводиться переглядати або перечитувати. Вважається, що відмінник у навчальному закладі, прослухавши лекцію і зробивши конспект, може запам'ятати 10% інформації.

Лінь і «шаблезубі пінгвіни». Чому повз нас проходить так багато інформації? Звернемося до нейроекономіки – науки, яка вивчає економічні процеси в мозку. Справа в тому, що наш мозок витрачає в 16 разів більше енергії, ніж м'язова тканина того ж розміру. Це дуже багато. І мозок завжди намагається енергію заощадити.

Ось сидите ви на лекції, слухаєте щось важливе й намагаєтеся запам'ятати, а мозок «лінується». Він економить енергію, адже знає: може статися так, що до лекційної зали увірветься «шаблезубий пінгвін», треба бути до цього готовим, аби втекти. З цієї причини велика частина енергії залишатиметься «в запасі».

Оперативна пам'ять і помилкові спогади. У людини є три види пам'яті: оперативна, короткочасна і довгострокова.

Оперативна пам'ять працює з тим, що є: щодня ми бачимо безліч людей, машин, чуємо безліч звуків, але не пам'ятаємо їх вже через умовні півгодини. Ці спогади абсолютно ніде не зберігаються – ми сприймаємо інформацію, лише поки діє подразник.

Однак звернувши увагу на певний факт, наприклад, красиву дівчину або білу сорочку, ми можемо це згадати, навіть якщо не оперуємо цими даними просто зараз. Це і є короткочасна пам'ять. Вона може так само, як і зоровий образ, дратувати в мозку нерви, що відповідають за сенсорне сприйняття. Причому мозку абсолютно все одно, приходить образ через ілюзію, фантазію або пам'ять, бо немає сигнального механізму, який відрізняв би їх.

Якщо інформація важлива, вона переноситься в довгострокову пам'ять і перебуватиме там усе життя. Однак до неї потрапляють аж ніяк не всі відомості навіть із тих, які ми намагаємося запам'ятати спеціально. Цікаво, що сюди переноситься інформація лише з короткочасної пам'яті, а з оперативної – ніяк.

За умови наявності чудової пам'яті, прочитавши текст, ви можете переказати 100% інформації, через 19 хвилин – 60%, через годину – 40%. Той обсяг знань, який залишається в голові через 1–2 дні, – це і є те, що потрапило в короткочасну пам'ять.

Коли вам потрібно щось згадати, ви не можете одразу перенести інформацію в оперативну пам'ять – вам потрібно спочатку перенести запит у короткочасну, підняти, відкрити, вивчити і... видалити. Замість цього записується нова «папка», яка замінює собою старий «файл». Тобто кожен раз, воскрешаючи дитячі враження, ми згадуємо не саму подію, а наш останній спогад про це. Згодом спогад може дуже віддалитися від того, що відбувалося насправді.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті