Захворіло у світі
5,471,768
Померло у світі
344,911
Вилікувалось у світі
2,223,523
Захворіло в Україні
21,245
Померло в Україні
623
Вилікувалось в Україні
7,234
Що світить «супутникам Ілона Маска» в Україні

Що світить «супутникам Ілона Маска» в Україні

Якими насправді є перспективи «великого пришестя безкоштовного інтернету»

Цей матеріал також доступний російською
Що світить «супутникам Ілона Маска» в Україні
Фото: pixabay

З огляду на загальний хайп стосовно теми супутникового інтернету і запуск Ілоном Маском першої партії групи супутників, медіапростором почали ширитися міфи про велике спасіння і майбутнє здешевлення інтернету, або взагалі про відмирання якихось технологій. Як все буде насправді, спеціально для Mind розмірковує Олександр Федієнко, голова правління Інтернет Асоціації України.

Як в Україні справи з інтернетом

Щоб зрозуміти перспективи проекту Ілона Маска в Україні, давайте розберемося, що у нас з інтернетом. Для цього подивимося на статистику, яку замовляє ІнАУ, вивчаючи відсоток користувачів інтернету на території України, а також на реєстр регулятора на предмет кількості операторів провайдерів у країні.

Особисто я не довіряю статистиці регулятора і тим даним, що їх здають у статистику багато гравців. Дані в подальшому спливають у Міжнародному Союзі Електрозв'язку, де вважають, що Україна відстала держава щодо проникнення мережі інтернет.

Для розуміння загальної картини почнемо з реєстру регулятора. У самому реєстрі значиться понад 7000 учасників ринку. Навіть якщо гіпотетично поділити цю цифру порівну, ми отримаємо не менше 3000–4000 повноцінних учасників ринку, які надають послугу доступу до мережі інтернет на території України.

Далі, знаючи кількість жителів в Україні та статистичні дані щодо кількості домогосподарств станом на 2018 рік, можемо вирахувати, що ми маємо одного провайдера на 12 000 жителів України або на 4700 домогосподарств, що в принципі є недосяжним для всіх країн у світі.

Саме проникнення в Україні становить понад 65% домогосподарств. Приблизно такий вигляд має ринок. Ми говоримо про фіксований доступ.

Дротовий інтернет vs «інтернет Ілона Маска»

З огляду на те, що технологія супутникового зв'язку у варіанті Ілона Маска має на увазі фіксоване бездротове підключення користувачів на землі, порівнюватимемо можливості даного рішення і рішення фіксованого наземного дротового зв'язку. Мається на увазі лише фіксована інсталяція антени.

Почнемо з елементарного – технічних показників якості. В основному наші оператори домашньому користувачеві пропонують тарифний пакет 100 Мбіт/с (у деяких операторів уже є включення на швидкостях 1 Гбіт/с), цілодобова телефонна технічна підтримка, виїзд майстра практично за дзвінком абонента.

Усі ці фактори позначаються на абоненті. На жаль, наш абонент розпещений провайдерами, а самі провайдери таким підходом знецінили цей вид сервісу. Ми наблизилися до порога щомісячного доходу з одного абонента в $6–8, але це ще дуже далеко від ринкових цін.

Оптичні кабельні рішення з кожним роком дешевшають, а швидкості на цих мережах збільшуються. Серед недоліків кабельних мереж – довге розгортання і не така оперативна ремонтопридатність, як у радіомережах. З огляду на те, що пік будівництва дротових мереж в Україні вже пройшов, ми можемо говорити, що всюди, де був попит на кабельні оптичні мережі, вони вже існують, а абоненти включені.

Вартість абонентського включення не перевищує $30.

Приклад – це міста-мільйонники, де показник проникнення вже перевищив 100% самої території міста. А, скажімо, в Закарпатті кабельними оптичними мережами, за статистикою, покрито приблизно 80–90% території області. Тобто охоплені всі домогосподарства, де є потреба в послузі.

Радіомережі, як-то супутникова, обмежені пропускною здатністю спектра, зовнішніми радіоперешкодами, дорогим обладнанням у абонента. З плюсів – це швидкість розгортання. З мінусів – відсутність звичної підтримки та обслуговування.

Повернемося до проекту Ілона Маска. Загалом вся група супутників має скласти 12 000. До 2025 року потрібно вивести не менше 4400 супутників, щоб видати прогнозований сервіс на наземні станції. А це швидкість інтернету в 1 Гбіт/с і довжина затримки пакета 20–40 млсек. Наразі виведена перша партія з 60 супутників, які, на жаль, поки не зможуть надати потрібного сервісу. Тобто до питання використання сервісу Ілона ми можемо повернутися приблизно у 2025–2028 роках, не раніше.

Сьогодні ясно, що для прийому сигналу буде потрібний не домашній роутер, а стаціонарне рішення, супутникова антена певних технічних параметрів і наявність прямої видимості з космосом.

Які частоти Маску знадобляться в Україні?

#Starlink – це проект супутникового сузір'я, що призначений для надання користувачам швидкості 1 Гбіт/с. Деякі з супутників сформують мережу, що використовуватиме смугу V або смугу частот в діапазоні від 40 до 75 ГГц. Інші супутники матимуть доступ до смуги Ka (26,5–40 ГГц) і Ku (12–18 ГГц).

Коли я бачу ці цифри, то розумію, що якісь ділянки високого спектра, такі як 40–75 ГГц, швидше за все, формуватимуть мережу між супутниками. Припускаю, що це буде аналог Mesh-мереж (мережі, що самоорганізуються), а частоти низького спектру вже працюватимуть безпосередньо з наземним обладнанням 12–18 ГГц. Із Землею супутники працюватимуть на 14 200–14 300 МГц, модуляція М89 МГц – це ширина смуги випромінювання.

Припускаю, що буде 64QAM, я так думаю, що там буде частотне рознесення каналу Tx в одному бенді, а Rx в іншому Ka Ku, ну і, звичайно, OFDM.

Зазначені частотні спектри 12–18 ГГц в Україні вже зайняті: десь розташоване радіорелейне обладнання, а десь – спеціальні користувачі (військові). Те саме можна сказати і про спектр 26,5 ГГц. А ті смуги, що є під роботу в напрямку Земля – космос, призначені для роботи з геостаціонарними системами. А супутники Маска займуть орбіту 550 км LEO низької навколоземної орбіти.

Потрібно проводити науково-дослідну роботу, вносити зміни до плану відповідного стандарту. Постає логічне запитання: хто за це в майбутньому платитиме?

І про безпеку

Важливе питання – це безпека і національні точки обміну трафіком.

Коли ми говоримо про безпеку, ми говоримо про мережи національних операторів або провайдерів зв'язку, які регулюються національним законодавством, а в разі певних проблем або атак можуть бути задіяні в профілактиці атак.

Будь-які супутникові рішення – це рішення, за яких Україна не має відношення до технічної частини супутника, бо це не є власністю України.

Мій прогноз: у 2028–2035 роках ми зможемо серйозно говорити про супутниковий інтернет Ілона Маска вже на рівні продакшену. Але виключно в сегменті тих країн, де немає такого оптичного покриття, як в Україні. Це країни з величезною територією але низькою щільністю населення.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті