Знову влада змінилася: до чого готуватись «попередникам»
Про правила переслідування і про те, чим все може закінчитися

Дуже скоро новообрана Верховна Рада IX скликання розпочне свою роботу, і новій владі залишиться «закрити» вакансії виконавчої гілки. Буде ухвалено рішення щодо нового голови Кабінету міністрів, керівників міністерств, відомств, служб – і почнеться робота «з чистого аркуша».
Про те, як може виглядати підбиття підсумків роботи попередньої команди і якими є прогнози щодо дій нової, своїми припущеннями з Mind поділився керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Овчаров і Партнери» Денис Овчаров.
Зміна влади в Україні завжди тягне за собою відкриття кримінальних проваджень на «попередників». Як показує історія, кожен президент України так чи інакше стає фігурантом у низці кримінальних проваджень, буквально наступного дня після приходу нового. Така ж історія з року в рік повторюється і з депутатами, міністрами, главами адміністрацій і різного роду відомств. Це вже давно усталена традиція: кожна нова влада шукає компромат і больові точки попередньої.
Так відбувається завжди і всюди. І сьогоднішня ситуація не стане винятком. Як тільки виберуть нового «нашого» Генерального прокурора, маховик «ефективного розслідування і чесного правосуддя» запрацює на повну потужність.
«Попередники» голосно прославилися «фактовими» кримінальними провадженнями, які повністю блокують роботу компанії, безкінечними обшуками й арештами рахунків. Але, як показала судова практика, там, де немає підозрюваних, арешт рахунків і вилучення техніки затягується максимум на 1-2 місяці (замало як для істотного тиску на попередників). Якщо ж у справі є підозрювані, «відкотити» все назад часто набагато складніше.
У той же час, з висуванням підозри у наших правоохоронців все надто складно, оскільки в багатьох гучних справах через особливий статус фігурантів підозру має підписувати і вручати Генеральний прокурор або його заступник. У останніх, звичайно ж, на такі «дрібниці» часу майже ніколи не знаходилося, фігуранти не отримували статусу підозрюваного у провадженні – і всі ці гучні детективні історії дуже швидко вщухали. І багато хто вже навчився спокійно жити з таким станом справ.
Новообрані ж «мілленіали» не стануть повторювати таких помилок. Оскільки запити електорату стали серйознішими, обшуків і короткострокових арештів вже недостатньо – тепер потрібні затримання і «посадки». Для задоволення таких запитів доведеться, звичайно, постаратися.
Чи мають вони план?
Нижче додається неофіційна директива з переслідування «попередників» новообраною владою.
- Підняти всі старі справи, які були закриті на «особисте прохання» колишніх представників влади. Зазвичай у таких «замовних» ситуаціях правоохоронці не обтяжують себе належним відпрацюванням «запиту», а просто перекладають матеріали справи подалі або безпідставно їх закривають. Тому популярним тепер стало викладати в мережу інтернет частину таких забутих матеріалів, наприклад, протоколи допитів або прослушки, склеювати з них якусь «страшилку» і активно піаритися «новим резонансним розслідуванням».
- Особливу увагу слід приділити тим, хто різко впав у рейтингах і не пройшов до нового складу парламенту. Вони втратили владу і підтримку народу і, отже, читати і показувати їх будуть на порядок менше. Дивимося декларацію, моніторимо перелік компаній, в яких «колишній» мав частку. Далі аналізуємо участь цих компаній у держзакупівлях через систему Prozorro і виділяємо тих, хто істотно виріс за минулу каденцію.
- Дивимося контрагентів цих компаній і їхню частку в державній власності. Моніторимо цих контрагентів у реєстрі судових рішень на наявність кримінальних проваджень. І, якщо все збіглося – бінго! – тепер у нас є кандидат на корупційний злочин.
Як доводитимуть провину «попередники»?
Залишилося вирішити, хто подасть заяву про злочин – і можна починати збирати доказову базу.
- Почати слід із запиту документів щодо необхідної господарської операції. Потім провести судово-економічну експертизу і далі доводити через допити і обшуки умисел на вчинення злочину.
- Що робити, якщо підприємства «попередників» зросли, а держтендерів немає? Часто компанії обходять тендери через дроблення суми угоди. У цьому випадку слід відібрати контрагентів з державного сектора і оформити доступ до їхніх банківських рахунків, щоб визначити суми і рух грошових коштів. Якщо підтвердиться факт дроблення угоди, можна далі продовжувати доводити умисел через допити і обшуки.
- А якщо ж якимось чином «клієнт» не брав участі в «розпилі» державних грошей, на чому тоді він міг би піднятися? Як правило, на оптимізації оподаткування через співпрацю з фіктивними компаніями. Залишилося проаналізувати контрагентів на фіктивність – і ось вам нова точка входу.
- А якщо у «попередника» немає компаній? Тоді всі попередні прийоми слід відпрацювати з його найближчим оточенням (дружина, брат, сват).
Ось і все – «ми їх зробили разом»!
Запропонований метод є примітивною аналітикою, але при цьому ефективною дорожньою картою, по якій правоохоронці підуть із закінченням президентських і парламентських виборів.
Як оцінювати такі рухи: як вказівку згори чи самодіяльність ронінів (самураїв без господарів), які хочуть утриматися в своїх кріслах? А, може, це диверсанти, які хочуть підставити нову владу? У цій ситуації особливої різниці немає – в будь-якому випадку потрібно бути в тонусі, оскільки бумеранг має здатність повертатися.
Як уберегти себе від візиту нових охоронців закону і порядку?
- Проаналізувати корпоративну структуру контрагентів на предмет зв'язку з «попередниками» і їх оточенням.
- Вичистити «попередників» з корпоративної частини.
- Проаналізувати господарські правовідносини, де фігурують бюджетні гроші на момент порушень.
- Перевірити життєздатність контрагентів.
- Обзавестися якісною правовою допомогою.
- Підготувати компанію до можливого арешту рахунків.
- Готуватися до обшуків і допитів.
- Готувати піар-стратегію можливого захисту.
Як бачимо, тактика і стратегія поведінки новообраної влади навряд чи відрізнятиметься особливою оригінальністю і непередбачуваністю, тому краще бути готовим до всього заздалегідь – так само класичними і перевіреними роками методами. І чим раніше, тим зрештою буде ощадливіше і безпечніше.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.