Афера на Євробаченні 2017: як покупець квитків викрив продавця у незаконній 10%-вій націнці
Чи є можливість повернути свої гроші і що сказав Верховний суд

Пісенний конкурс Євробачення 2017 уже давно в минулому, а от неприємності від його відвідування, виявляється, можуть переслідувати глядачів і досі.
Нагадаємо, ще напередодні проведення конкурсу в Києві два роки тому було зафіксовано багато афер із квитками на захід. Тоді ЗМІ повідомляли, що квитки в інтернеті продавались уп’ятеро дорожче за їх офіційну вартість. Попри всі перестороги і налаштування купівлі квитків у офіційних продавців у інтернеті, перекупникам вдавалося обдурити систему продажів.
Проте виявляється, що й купівля безпосередньо в офіційного продавця квитків не гарантія, що все буде чесно.
Так, у липні 2019 року Велика палата Верховного суду винесла рішення у справі про недобросовісну конкуренцію офіційного продавця квитків на Євробачення 2017 – ПП «В Тікет».
Крім того що компанія виявилася найдорожчою серед конкурентів, «В Тікет» обманювала покупців, збільшуючи вартість квитків на 10%, тоді я договір з організатором конкурсу передбачав 6%.
Чи отримає потерпілий компенсацію і чи є шанс залучити «В Тікет» до відповідальності, розповіла Mind юрист ГО «Експертний центр з прав людини» Анастасія Апетик.
Звідки взялися 10%
Суд визначив, що «В Тікет» явно ввела покупця в оману, оскільки про сервісні збори ставало відомо тільки після купівлі квитка.
Уявіть, ви купуєте квиток, наприклад, за 4000 грн, а потім вам додають до вартості 10% за якісь додаткові послуги. Звісно, ви на це не розраховуєте, адже 10% від 4000 – це великі гроші. Ви починаєте згадувати: «А де це було написано? Адже я купив квиток за фіксованою ціною, яку передбачив комітет Євробачення, за що ж з мене стягують ще 10%? І ще й без попередження!». Це порушення закону про зловживання монопольним становищем і про недобросовісну конкуренцію. А у «В Тікет» – монопольне становище, бо держава укладає договір тільки з однією компанією і тільки через неї можна купити квитки.
Інше порушення в тому, що замість дозволених максимальних 6% націнки, передбачених договором з організатором конкурсу, «В Тікет» взяла з позивача 10%, не надаючи ніяких додаткових послуг.
Так, після придбання квитків через мережу Інтернет на умовах акцепту публічної оферти ПП «В Тікет», позивач, важаючи, що дії ПП з додавання до вартості квитків відповідних сум сервісного збору та додаткових послуг підпадають під визначення зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, звернувся з відповідною заявою до Антимонопольного комітету (АМКУ).
Проте, Комітет прийняв рішення про відмову в розгляді справи, оскільки доводи заявника про зловживання монопольним становищем та недобросовісну конкуренцію з боку «В Тікет» не знайшли свого підтвердження.
При цьому, як наголошується в постанові суду, під час судового засідання представник «В Тікет» не зміг пояснити, чому загальна вартість додаткових послуг, яка, за розрахунками «В Тікет», наданими АМКУ, у середньому становить лише 3% від вартості квитка, для позивача склала 10%. Зі свого боку позивач стверджує, що він скористався мінімальним обсягом послуг із загального переліку (замовив квитки на сайті сoncert.ua й отримав квитки на електронну пошту).
Представник «В Тікет» на це зазначив, що вартість однакової додаткової послуги встановлювалася по-різному для різних споживачів і залежала від вартості квитка.
Це при тому, що «В Тікет» запропонувала на тендері ПАТ «НСТУ», оголошеному в системі державних закупівель ProZorro в січні 2017 року, найвищу ціну в 2,5 млн грн за послугу з продажу квитків.Учасники ТОВ «Укртікет» запропонувало 0,01 грн, ТОВ «Маестро Тікет Систем» – 352 000 грн, ТОВ «Квиткова Агенція Карабас» – 353 000 грн. У постанові суду зазначено, що в інших учасників були помилки в документації. Але такі помилки часто можуть бути, м'яко кажучи, надуманими. До того ж у заявці «В Тікет» також були помилки, як повідомляється в документі.
Як повернути надміру сплачену суму і чи реально це?
Це рішення набирає законної сили з моменту його прийняття, воно є остаточним і оскарженню не підлягає.
При цьому чи притягне АМКУ цю компанію до відповідальності – це питання. Згідно з законом України про захист від недобросовісної конкуренції, строк давності притягнення до відповідальності становить три роки з дня вчинення порушення. Наприклад, можна розглядати як порушення останній продаж квитка через систему «В Тікет», це приблизно травень 2017 року – і є ще близько року на притягнення до відповідальності. А можна порушенням визнати тендер на реалізацію квитків, і тоді часу залишається обмаль, і шанс, що винних викличуть до суду, набагато менше.
Тепер це рішення піде з Верховної палати до АМКУ, який перегляне своє рішення щодо компанії. Для цього потрібен час, і рішення може загубитися або затриматися. Комітет може накласти на компанію штраф, може визнати факт недобросовісної конкуренції, може офіційно спростувати за рахунок порушника поширених неправдивих відомостей, може призначити провадження у справі за умови, що не мине три роки. Фактично АМКУ знову відкриває справу.
Але тут з'являється цікавий момент. Як повідомляється в інформації про компанію «В Тікет» на сайті OpenDataBot, у квітні 2019 року в неї змінився власник і назва – тепер це «Бест Тікетс». Комітет направлятиме листи, адресовані «В Тікет» і колишньому директору, а компанії і директора вже немає. Мине час, перш ніж розберуться, у чому справа і кого викликати. Новий директор може ухилятися від процесу й доводити, що порушення – не його рук справа. Цей процес може тривати досить довго, поки не мине три роки.
Тому позивачу варто взяти справу в свої руки і самостійно звернутися в АМКУ з рішенням суду.
Цікаво, яке ж рішення комітет прийме цього разу?
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.