Архітектурний тандем: як будувати успішні ТРЦ в Україні

Архітектурний тандем: як будувати успішні ТРЦ в Україні

Чому варто залучати іноземних архітекторів разом з українськими на один проект

Цей матеріал також доступний російською
Архітектурний тандем: як будувати успішні ТРЦ в Україні
Фото: pixabay

Українські інвестори, що вкладають кошти в будівництво житлової або комерційної нерухомості, стають все більш прискіпливі й частіше віддають перевагу нестандартним проектам, що запам'ятовуються. Ринок зростає – і з'являються цікаві рішення, розраховані на поціновувачів архітектури та дизайну. Днями Mind знайомив читача з подібними прикладами.

Крім того, водночас з житловою нерухомістю змінюється і підхід до будівництва громадських просторів і будівель, зокрема торгово-розважальних центрів (ТРЦ). При цьому фахівці звертають увагу на брак якісних торгових площ в Україні.

Про нюанси створення проектів сучасних ТРЦ та про те, чому до цього процесу варто залучати як українських, так й іноземних архітекторів, розповів Mind засновник бюро архітектурних рішень Design Hub International Андрій Яцентюк.

Колаборація українських і зарубіжних архітекторів – рішення, від якого виграє перш за все клієнт. Завдяки використанню багаторічного досвіду західних фахівців і результатів експертизи, яку надали локальні фахівці, з'являється можливість запропонувати максимально ефективний проект і стильний дизайн.

Навіщо залучати іноземних фахівців?

Українському ринку комерційної нерухомості років 15. Зарубіжні колеги займаються такими проектами понад 100 років: перші універмаги в Америці та Європі стали з'являтися ще наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. У них є досвід створення ефективних об'єктів, який вони накопичують, вдосконалюють і передають.

Тому іноземних архітекторів варто запрошувати при побудові комерційних об'єктів високого класу з підвищеними вимогами до якості, ефективності та архітектурної ідеї.

Водночас більшість наших практикуючих учасників ринку виросли в Радянському Союзі, де такі поняття, як приватна власність, бізнес-інтерес, унікальність продукту, конкуренція були нівельовані.

Якщо порівнювати із західним підходом, то у нас спотворені й кваліфікаційні вимоги при виборі проектанта. Так, якщо в усьому світі перш за все цінується якість ідеї, продукту, то у нас все ще превалює конкуренція в ціні.

Разом з тим ми не стоїмо на місці. Молоді люди подорожують, дивляться навколо, розвивають свій смак. Вони вже не куплять для життя хрущовку на Липках, а віддадуть перевагу гарній концепції проекту, двору без машин, гарному фасаду, лобі, прозорому входу в під'їзд, якісному благоустрою, цікавим дитячим майданчикам.

Те ж саме стосується і ТРЦ. Торговий центр перестав бути місцем виключно шопінгу, це і суспільний простір, і місце для проведення дозвілля, і частина громадського простору. Тобто запит на якісний дизайн є, і західні колеги допомагають привнести в проекти красу і функціональність.

А якою є роль українських архітекторів?

Причина перша, і в багатьох випадках визначальна – саме ми надаємо експертизу локального ринку і знання будівельних норм.

Ще одна важлива складова – можливість знизити вартість проектів. Саме локальний фахівець знає, які конкретні завдання необхідно вирішити: які особливості ділянки, вихідних даних.

Відштовхуючись від цього, він може рекомендувати залучити до розробки проекту ту чи іншу західну компанію, часто – під певні завдання. Той факт, що архітектори зі світовими іменами не відповідатимуть за безліч ітерацій і адаптацій, а місцевий фахівець візьме це на себе, знижує ціну в декілька разів. Тобто забудовник може у своїх маркетингових цілях називати ім'я знаменитої іноземної компанії, але при цьому отримати адекватний прайс.

Третій момент – є з кого запитати кінцевий результат. Реальність така, що зарубіжні фахівці можуть зробити гарний проект, красиво його презентувати і... поїхати. Але він може виявитися абсолютно неадаптованим під наші реалії. Після чого замовнику доводиться замовляти адаптацію, подовжувати терміни, платити додаткові гроші й при цьому не отримати того, хто в підсумку відповідає за результат. До того ж якщо фінальний варіант істотно відрізнятиметься від оригінальної архітектурної концепції, то загубиться вся її цінність, за яку спочатку платив замовник. Залучення локальних архітекторів дозволить уникнути подібних проблем.

Про практичний бік співпраці

Моїм першим досвідом роботи з іноземним колегою став ТРЦ Lavina Mall. Карл Френсіс з міжнародного архітектурного агентства Benoy розробляв концепцію: робив мільйони скетчів на кальці, а я паралельно створював адаптовані креслення, за якими йшло подальше проектування. За короткий час було створено основні ідеї, які згодом допрацьовувалися. Завдяки нашим з Карлом зусиллям і його колосальному досвіду ми створили сучасний, актуальний ТРЦ.

У той же час у проекті реконструкції київського ЦУМу єдиний момент, в який не вдалося втрутитися через терміни і бюджети, – це паркінг, спроектований іноземними колегами. Рампу заїзду неможливо було реалізувати з точки зору наших норм і умов будівництва. Всі інші нюанси ми адаптували до українських вимог і можливостей.

Ще один показовий випадок – Unity Towers у Одесі (у районі Аркадії). Початковий проект, створений спільно з запрошеним Карлом Френсісом, не підійшов. Найголовнішим його недоліком була концепція розміщення будинків на ділянці: з вікон «видових» квартир не було видно моря, вікна нижніх поверхів виходили на неестетичну навколишню забудову.

Тоді я запропонував альтернативне рішення, і ми створили в цьому несприятливому оточенні свого роду оазис: великий внутрішній двір, упорядкований і озеленений, а стилобат (верхня частина ступеневого цоколя будинку. – Mind) замкнули в кільце малоповерхової житлової забудови. При цьому висотні башти з «видовими» квартирами були максимально підняті, щоб відкривався вид на море.

Ще один важливий момент для ТРЦ – навігація. Так, згідно з даними внутрішнього дослідження думок відвідувачів одного відомого українського ТРЦ, на першому місці виявилося невдоволення паркуванням, на другому – складна логістика між поверхами, а на третьому місці була погана навігація. Якщо ці показники перевести в реальні цифри, прийнявши до уваги середню денну відвідуваність ТРЦ, то вийде порядку 3500 незадоволених навігацією відвідувачів на день. При зростаючій конкуренції у сфері ритейлу, є великий ризик втратити додатковий потік людей через наведені помилки в проектуванні.

Навігацію часто сприймають як незначну сукупність вказівників і табличок, не приділяючи їй особливої уваги. Насправді ж це дуже відповідальна частина роботи, адже від неї залежить зручність орієнтування та переміщення людини в просторі. Правильна навігація формує позитивний досвід перебування в ТРЦ – відвідувач повертатиметься знову і знову, будучи вдячним за те, що йому допомогли знайти саме те, що він шукав. Плюс, оснащуючи навігацією всі функції торгового центру, ми подовжуємо час перебування людини в приміщенні, а це одна з цілей проектування ТРЦ. Є дослідження, які показують, що кожна додаткова година, проведена тут, – це додаткові $1,5/кв. м.

Прикладом успішної співпраці із зарубіжними колегами стала розробка у 2012 році системи навігації в ТЦ «Меганом» у Сімферополі – спільно з компанією Sonae Sierra, і в ТРЦ Retroville – з британською компанією Air Design.

Ще один цікавий кейс – запорізький ТРЦ Alexander Plaza. Спочатку бриф з проектування отримали ми, у подальшому наша ж команда запропонувала скористатися досвідом голландських колег. У результаті клієнт отримав дві повноцінні концепції – їхню і нашу. Результатом стало комбіноване рішення – концепції «сплелися», і замовник отримав робочий варіант.

Таким чином, саме колаборація українських і зарубіжних архітекторів дає проривні ідеї, успішні і стильні, а головне – рішення, що працюють. Від грамотного розподілу сил залежить кінцевий результат і бюджет проекту. Український архітектор знає нюанси законодавства, бюрократичні механізми і особливості технічного характеру, механізми отримання погоджень. І перш за все від цієї співпраці виграють замовник і кінцевий споживач, який роками користується і насолоджується результатом нашої спільної праці.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті