Next level: як інвестувати в кіберспорт

Next level: як інвестувати в кіберспорт

Про спорт, геймінг і перспективи для інвесторів

Цей матеріал також доступний російською
Next level: як інвестувати в кіберспорт
Фото: pixabay

Наприкінці липня 16-річний американець виграв $3 млн на чемпіонаті з відеогри Fortnite. Хлопець був одним із 100 гравців, які претендували на загальну призову суму в $30 млн.

Раніше, у квітні цього року, українські кіберспортсмени виграли $250 000 на чемпіонаті CS: GO, а минулого року – стали першими у світових змаганнях з Counter-Strike з сумою виграшу $125 000.

Про те, наскільки прибуткова ця сфера діяльності та чи варто інвестувати в неї, розповів Mind президент esports.ua, засновник кіберспортивної платформи ESM.one Іван Данішевський.

Матеріал підготовлено у партнерстві із PR-агентством Direct Communication.

Геймінг – це дуже перспективний напрямок: на планеті грає більшість розвинених країн, де є доступ до гаджетів і нормального інтернету. Тільки в Україні, якщо рахувати мобільні ігри, це приблизно до 20 млн осіб, навіть гравці в «тетріс» і «лінії» – теж аудиторія геймінга.

Але геймери – не те саме, що фанати кіберспорту. Хоча кіберспортивні ігри теж дуже популярні: у «Доту», «Контрстрайк» (КС) грають 4–5 млн геймерів в Україні. І їхня кількість зростає – з'являються нові ігри та нові учасники. В основному це молодь. Якщо брати Fortnite, там середня вікова категорія коливається в межах 8–14 років, а КС і «Доту» – це, швидше, 12–25 років. 35 плюс грають у «Танки».

Наприклад, аудиторія «Доти» вже звикла платити, ті самі тинейджери схильні витрачати 200–500 грн на місяць на «смаколики» в грі.

Про перспективи українських гравців у кіберспорті

Електронно-спортивні перспективи у нас значно вищі, ніж у багатьох інших країнах, зокрема, ми добре представлені й за кількістю учасників на чемпіонатах світу. Україна, на відміну від, наприклад, Таїланду, більш працелюбна. У нас хлопці здібні, працьовиті, просто змушені за відсутності будь-якої кар'єрної перспективи, рухатися в різні боки – «броунівськи» розвиватися в кіберспорті, пробуючи випадкові методики і не досягаючи результату. І це велика проблема.

Зараз багато сильних гравців просто розвивають персонажі на продаж, потім наступного, і наступного, на це й живуть. Це не назвеш кар'єрним ростом.

Хотілося б у нас побудувати систему підготовки справжніх кіберспортсменів. Нам потрібні хоча б мікрочемпіонати, що переходять у національні змагання, щоб люди розуміли, до чого прагнути.

Хотілося б, щоб геймер жив не продажем дешевих речей, а прагнув до саморозвитку. І якщо зібрати таких людей 20–50, то можна було б говорити про дійсно великі перспективи. Коли світовий чемпіонат з'явиться, назвемо його умовно «олімпійські ігри», і, якщо там буде 1000 учасників – команд з 40 країн, то ми точно будемо в топ-5 (поряд з Америкою, Китаєм, скандинавськими країнами). Оскільки ми реально дуже хороші, у подальшому можемо претендувати і на першість. Цим розвитком потрібно займатися активно і кожен день.

Як стати гравцем, якого помітять

Зараз поки досить одного бажання. Гравців непогано моніторять. Але ринок новий, і самі команди ще не дозріли, вони ще не усвідомили, що таке скаутинг і як з ним працювати. Але гра привертає. Коли ти заходиш у гру, ти маєш інструментарій, отримуєш розуміння оцінки власного перформансу, успішності, наскільки ти хороший. У когось є шанс стати профі, а хтось, як би не намагався, залишається на своєму рівні. У грі все це видно. Є ранги, є вінрейт, зрозуміло, як ти, ким і проти кого перемагаєш. Це все доступні будь-якому гравцеві дані.

Ті, хто досягає великих висот у грі, повинні продовжувати розкривати інші таланти. Як тільки ти піднявся на дуже високий ігровий скіл, ти відразу виходиш у великий світ. А там вже інші вимоги й високого ігрового рівня буде вже недостатньо. Потрібно добре розмовляти, розуміти, що ти «продаєш себе», бути комфортним і зрозумілим у спілкуванні, адже майже всі кіберспортивні ігри – командні. І, навіть якщо ти відмінно граєш, але не можеш налагодити контакт з людьми, ти навряд чи зможеш піти далі.

На жаль, наші люди часто не сильно соціально активні, і це серйозний бар'єр. Ці вміння теж потрібно розвивати, і ми намагаємося це робити – проводимо цілі академії, пишемо матеріали, працюємо зі стримерами.

Про інвестиції в геймінг

У геймінг варто заходити тільки довгостроковим інвесторам, готовим вкладати і чекати результат у перспективі 5–10 років. У форматі «сьогодні на сьогодні» в цій сфері результату досягти неможливо. Це звичайна венчурна історія. Кожен венчурний інвестор розуміє, що очікування від інвестицій становить 5–7 років. Це в будь-якому випадку стратегічні інвестиції, більш тривалі.

Але у стратегічних інвестицій є величезна кількість плюсів.

  • по-перше, стати несподівано монополістом, тому що ти встиг першим (або одним з перших);
  • по-друге, можна отримати не 20% річних, а 2000%;
  • по-третє, можна створити те, чого ще ніхто не робив. І потрапити в літопис часу.

Багато країн намагаються рухатися в цьому напрямку, наприклад, такі гіганти, як FIFA або Олімпійський комітет. Зараз конкуренція невелика, і ще можна встигнути створити все першими. Той самий світовий чемпіонат – це реально, просто для цього повинні бути досить серйозні стратегічні інвестиції, підтримка країни.

Так, зараз ніде виступати. Турнір зі збірних різних країн, він лише один – корейський був, зараз китайський. Вони потроху розвиваються. З'явився WESG, але вони не приділяють уваги маркетингу, глядачеві – і їх ніхто не дивиться.

Про перспективи для інвесторів в Україні

У нас гроші в країні зароблені на агро та інших зрозумілих галузях, люди не дуже розбираються, що таке кіберспорті, і продовжують вкладати в ті ж напрямки.

А араби, наприклад, повністю диверсифікують доходи – відмовляючись від ідеї, здавалося б, єдиної нафтової промисловості як основного джерела. Інвестують у велику кількість нових компаній, технологій, у нове і різне. І результати отримують значно цікавіші та перспективніші.

Сьогодні в цій сфері є сенс вкладати в інфраструктуру, в уже існуючі проекти – у навчання, турнірні платформи, рекламу, аналітику.

На ринку гравців зараз конкуренція така низька, що частина перспективних українців грають в інших країнах, заробляють там. Ми ж для збірної на турнір забираємо їх на три дні, вони грають – і роз'їжджаються хто куди.

Таким командам, як нашим, так й іноземним, потрібні «буткемпи», тренувальні зони на короткі або довгі періоди часу. Україна – це ідеальне місце. Тут недорога інфраструктура і персонал, дешеві інтернет і оренда. Тому варто вкладати в коворкінг під такі проекти і під суміжні напрямки. Це повинен бути проект-прототип. Наприклад, на 1,5–2 роки, у рамках якого ми будуємо, запрошуємо світові команди спробувати, вони дають фідбек. Ми враховуємо їхні зауваження, щось змінюємо, а потім продаємо франшизи на весь світ. І таких ідей, проектів чимало, просто потрібно трохи ініціативи від інвесторів. Тоді феномен українського кіберспорту розлетиться на весь світ.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті